Іван Гецко: У Динамо є вагомі козири у суперництві за чемпіонське звання

Екс-нападник збірної України Іван Гецко поділився своїми очікуваннями від суперництва у новому чемпіонаті, який стартує 23 серпня.

— Звичайно, головна новина — поява біля керма Шахтаря хорватського фахівця Ігора Йовічевіча. На перший погляд, гірники дуже ризикують, довіривши кермо влади тренеру, в активі якого немає гучних перемог. Проте керівництво Шахтаря залишилося вірним собі, запросивши іноземця, але що важливо — з досвідом роботи в Україні. За нинішньої ситуації з цим доведеться серйозно рахуватися, оскільки Шахтар змушений робити ставку на гравців з українським паспортом.

— Якщо взяти до уваги, що останніми роками в Шахтарі погоду, образно кажучи, робили латиноамериканці, то легко припустити, що в новому сезоні ми побачимо певною мірою незвичайну команду…

— Згоден, більше того, Ігор Йовічевич докладе зусиль, щоб ігрова стилістика змінилася не лише у головній команді, а й у клубній академії. Залишається тільки запастись терпінням.

— А як ви прокоментуєте зміни на тренерському містку у Дніпрі-1, Ворсклі, Кривбасі та Чорноморці?

— Переконаний, що такі пертурбації стануть родзинкою чемпіонату і зроблять суперництво більш напруженим. Але оскільки через вторгнення росії футбольне життя в Україні на тривалий час завмерло, то після поновлення підготовки у команд-учасниць будуть різні можливості для комплектації, тренувального процесу, тому не обійдеться без прохідних матчів, коли перевага в рахунку одного із суперників буде значною. До цього треба бути готовим.

– A на відміну від конкурентів Динамо зуміло зберегти провідних виконавців, підтягнулися і резервісти, які все голосніше стукають у двері основної команди.

— І це має стати вагомим козирем у суперництві за чемпіонське звання. Тим більше, що тренерський штаб матиме достатньо часу, щоб збалансувати кондиції гравців, які готувалися у складі клубу і тих, що були задіяні в червневих поєдинках національної збірної України.

— Рівень УПЛ сильно впаде з огляду на ситуацію в Україні?

– Без сумніву. Також потрібно взяти до уваги не лише від’їзд багатьох якісних легіонерів, а й те, що більшість команд змушені будуть залишити місця прописки. І ще складно сказати, наскільки ефективно вирішуватимуться питання з логістикою.

Звичайно, дуже хочеться, щоб футбольне життя в Україні відновилося, проте організаторам чемпіонату необхідно врахувати кожну дрібницю, щоб учасникам змагань було гарантовано безпеку.

До речі, свого часу мені довелося виступати за Маккабі з Хайфи, коли у розпалі був арабо-ізраїльський конфлікт. Але оскільки Маккабі свої календарні матчі проводив в обід, у страшну спеку, а бомбили, як правило, вночі чи вранці, то, на щастя, обійшлося без форс-мажору. Проте у разі повітряної тривоги нам було де сховатися. Все було враховано і в будинку, де я проживав, до моїх послуг було навіть своє бомбосховище із запасом всього необхідного на багато місяців.

Хочеться вірити, що якщо в Україні таки вирішили реанімувати футбольні змагання команд майстрів, то всі гарненько зважили і будуть готові до будь-яких несподіванок, оскільки йдеться про найцінніше — людське життя.