Іван Гецко: Про таке класико хочеться якнайшвидше забути

В центральному поєдинку 22-го туру УПЛ київське Динамо розійшлося миром з донецьким Шахтарем — 1:1. Колишній гравець національної збірної України Іван ГЕЦКО в розмові з кореспондентом КОМАНДИ1 поділився своїми враженнями від вчорашнього протистояння в столиці України.

— Це просто якесь жахіття, інакше й не скажеш… Про таке вітчизняне класико хочеться забути якнайшвидше. Таке враження, що обидві команди немовби змовившись, вирішили зробити послугу, вийшовши на поле, аби просто відбути номер. Повільний темп, велика кількість помилок, а про щось креативне взагалі не могло бути мови. Сумно, адже це грали суперники, котрі не приховують своїх амбітних планів з виступами, як на всеукраїнській, так і міжнародній арені. Жартуни…

— І все ж, вчорашня нічия — справедливий підсумок?

— Мабуть, так, бо на перемогу Динамо і Шахтар не награли. Знаєте, те, що Динамо вже давно переживає не кращі часи ні для кого не секрет. Ось чому мене здивувало, що навіть проти такого ніякого Динамо Шахтар діяв з оглядкою на тили, поступившись у контролі м`яча, що завжди було їхнім «коньком». На мою думку, після поновлення чемпіонату рівень гри гірників викликає серйозне занепокоєння, не слід забувати, що саме вони мають найбільше представництво в національній збірній України.

До речі, важко згадати, коли востаннє Динамо та Шахтар на обох спромоглися завдати так мало ударів в бік воріт. Звідки ж тоді взятися голам?

— Осічка Шахтаря може повернути інтригу в боротьбі за чемпіонське звання?

— Навряд чи, бо складається враження, що головний переслідувач донеччан Дніпро-1 банально не хоче докласти зусиль для підкорення вершини. Хоча заради справедливості слід сказати, що в Дніпрі тільки йде становлення боєздатної команди.

Доводиться констатувати, що, на жаль, рівень вітчизняної Прем`єр-ліги — низький, а чого варті Шахтар та Дніпро-1 в єврокубках недавно наочно продемонстрували нідерландський Фейєноорд та кіпрський АЕК. На очах деградує колись грізне Динамо, немає перспективної молоді. І не варто себе тішити ілюзіями: буде дуже добре, якщо за нинішнього воєнного стану падіння в українському футболі взагалі пощастить зупинити.