Юрій Шелепницький: Вже який м’яч Забарний програє індивідуально один в один

Перший капітан в історії збірної України Юрій Шелепницький проаналізував матч 4-го туру Ліги націй між синьо-жовтими та Угорщиною (1:2).

– Юрію Григоровичу, у першому таймі Україна виглядала значно активніше, створювала моменти, добре працювала через фланги та пресинг. То чого ж не вистачило, щоб перетворити це все у забитий мʼяч?

– Чого не вистачає, коли не забиваємо м’ячі? Забитого м’яча. Треба в останній фазі атаки, у завершенні, просто бути більш наполегливими та точнішими. Створювати ці моменти й реалізовувати їх. А так м’яч можна тримати, але без завершення це просто називається перекочуванням м’яча.

– Чому після перерви команда так сильно втратила в якості гри?

– Тому що додали угорці. Додали суперники, а ми десь чомусь знітилися – я не розумію, чому. Можливо, думали, що суперник буде в такому ж плані грати й надалі, як і в першій половині. А вони отримали якусь взбучку, отримали нове завдання, додали в темпі, у контролі м’яча, у створенні гострих моментів. Тому вони краще виглядали. Тим більше, швидко забили м’яч на початку другого тайму.

– Як вам рішення щодо форвардів у старті на цей поєдинок? Чи виправдав себе такий вибір Мальдери?

– Бачите, якщо ми не забиваємо, не забивають форварди… Тим більше, у нас ротація: у кожному матчі нова пара нападників, постійно відбуваються зміни. Тому десь, мабуть, ми вже й звикли до того, що в наступному матчі будуть нові люди. Хоча після невиразної гри з Північною Ірландією та нічиєї з Грузією, коли ми не забивали, напрошувалося випустити свіжих футболістів, того ж Пономаренка.

– Наскільки закономірним для вас був перший гол Угорщини? Де саме Україна провалилася в цьому епізоді?

– Я ж кажу, ми командно провалили початок другої половини. Десь важко запрягали, треба було одразу втягуватися у другий тайм і приймати той темп, який підняли угорці. А ми чомусь знітилися, не знаю чому, тому воно йшло до того… Ну, там і помилки: вони скористалися помилкою, коли Забарний вийшов зі своєї зони страхувати на фланзі. Вони скористалися моментом і через ту зону нападник отримав м’яч та забив.

– Україна зрівняла рахунок і за дві хвилини знову пропустила. Як можете пояснити цей момент?

– Розконцентрованість. Мені здається, ми думали, що угорці знітяться. Зрівняли рахунок і подумали, мабуть, що вони будуть раді нічиїй, відкотяться назад, щоб відбиватися. А зовсім не вийшло так. Ми десь, у ейфорії, думали, що зараз побіжимо ще забивати переможний м’яч, а вони нас перетиснули.

Ну, такий гол вийшов… Розконцентрованість зіграла свою роль. Особливо середня лінія не встигла зайняти свої позиції, опорна зона. Там захисники тільки опустилися у зону оборони. І те, знову ж таки, індивідуально недограємо, програємо боротьбу один в один. Той же Забарний – який м’яч ми пропускаємо з-під нього? Він втрачає у своїй зоні нападника, і нападник забиває з тієї зони.

– Вболівальники обрали Краснопіра “Левом матчу”. Чи погоджуєтеся з таким вибором?

– По першому тайму – так, а по другому, мабуть, ні.

– Кого б ви ще виділили у цьому поєдинку?

– Не знаю, всі на рівні провели гру, на середньому рівні. Краснопір – так, виділявся у першому таймі своєю зарядженістю та індивідуальною роботою з м’ячем, проходами.

– А якщо в негативному плані, чи маєте когось на думці, що могли б виділити?

– Не хотілося б конкретизувати, але який матч ми пропускаємо м’ячі через те, що в ситуаціях один в один недограємо? І я, знову ж таки, повторюсь, але вже який м’яч Забарний програє індивідуально один в один, і з тієї зони забиваються голи…