Юрій Вернидуб: Прінс Аду – це була перлина в Кривбасі

– У вас був центральний нападник Прінс Аду. Може, десь не цінували його вболівальники?

– Його всі цінували, я його ціную. Я розумів, що це перлина в нашому колективі. Ти подивися, що він зараз робить у “Вікторії” – те саме я від нього чекав тут. Просто він прийшов спочатку, не пройшовши з нами підготовку, а прийшов уже в сезоні.

Потім перший збір він пройшов із нами взимку ось цієї. Він одразу видав непогані ігри спочатку, потім отримав травму, місяць чи півтора пропустив. Потім знову повернувся. У Лізі Європи ми трохи забили, але він ці м’ячі забив. Тому які претензії? Він там сам себе продав, значить, його побачили.

– Ви не шкодуєте, що він пішов?

– Я не шкодую, тому що йому потрібно рухатися далі. Як я можу шкодувати? Якби він залишився – я не знаю, що далі. Та й клубу непогано. Для мене як тренера це проблема, але я нормально ставлюся, я ж працюю в клубі, я маю працювати на цей клуб теж.

Я думаю, знайдемо ще когось, нічого страшного. Таких випадків дуже багато в моїй тренерській кар’єрі було, що доводилося прощатися з такими футболістами, яких я б не хотів, щоб вони йшли. Але вони йшли, тому що за них давали непогані гроші.

– Знайти десь в Африці дешевого футболіста, нападника…

– Тільки там. А де ви зараз знайдете? Тепер ніде не знайдете.

– Хтось Балкани вибирає.

– Усе одно гроші потрібно платити, ви ж розумієте. Ми до цього поки що не готові.

– Африканський футболіст умовно дешевший у плані витрат на нього, нетрансферних?

– Якщо взяти Прінса, ми практично багато грошей не витратили на те, щоб його взяти. Навпаки – дуже непогано заробили. Тому, я думаю, це нормальний проєкт, і якби було ще більше таких футболістів – ще краще було б.