Федецький: За збірну не треба грати, за збірну треба вмирати на полі

Колишній гравець збірної України Артем Федецький в ексклюзивному інтерв’ю UA-Футбол поділився своїми думками щодо “непорозуміння” в збірній, кадрової ситуації та важливості найближчих матчів команди Андреа Мальдери в Лізі Націй.

– Андреа Мальдера невдовзі проведе перші офіційні матчі на чолі збірної України. Які у Вас передчуття?

– Я особисто як гравець застав Мальдеру у тренерському штабі Шевченка. Це дуже кваліфікований фахівець – це одне. Але це ще й дуже хороша людина. І для мене людські якості набагато важливіші, ніж, скажімо, тренерські. Важливо, що він знає команду зсередини. Так що я вважаю, що в нього є всі можливості достукатися до гравців, донести свою ідею. Я думаю, більшість гравців з цією ідеєю вже знайомі або познайомилися. У будь-якому випадку, буду вболівати і підтримувати як збірну, так і головного тренера.

– Напередодні певні youtube-блогери намагалися розігнати інформацію про якісь непорозуміння в УАФ і збірній…

– Однозначно до Мальдери є повна довіра. Людські якості Мальдери викликають повагу. Він дуже хороша людина і дуже хороший спеціаліст. А ці, хто хочуть розхитати ситуацію незрозуміло чому… Це, знаєте, як паразити. Паразити всередині цієї системи. І просто заради якогось хайпу вони це роблять, чисто заради своєї вигоди. Хоча говорити те, що вони говорять, підстав абсолютно нема. Якісь там інсайди… Це просто власні вигадки. В даній ситуації треба підтримати тренера, а не розхитувати шлюпку.

Кажу, це такі люди, які намагаються за рахунок всього десь собі зробити хайп. Але в даному випадку це не реклама, а антиреклама самих себе. І не треба на них звертати увагу. Критика сприймається, коли вона конструктивна, підкріплена фактами. Якщо збірна зіграла погано – звичайно, треба розбирати, але конструктивно. А не просто кидати каміння в гравців, говорити аби що. Ми ж не якийсь колгосп. А коли критика заради критики, бо так хочеться себе прорекламувати – то це неправильно. Я просто не знаю, хто таких людей слухає та читає. Я таких людей не розумію.

– На вашу думку, Мальдері вдалося згуртувати колектив, стати лідером, якому довіряють?

– Дивіться: лідери мають бути на футбольному полі – це гравці. В тренера має бути ідея, яку він повинен донести. Дуже позитивно, що Андреа проживає в Україні, наскільки я розумію у Львові. Постійно дивиться вживу матчі чемпіонату України. Однозначно слідкує за іноземними командами, в яких виступають наші футболісти, з усіма спілкується. А вже втілювати його ідеї мають всі гравці, не тільки лідери. Взагалі лідери – це вся збірна, кожен гравець, адже викликаються наші найсильніші футболісти, які повинні доводити свою профпридатність на футбольному полі. Вони повинні зрозуміти, що збірна України – це не клуб, в якому можна зіграти гірше або краще, де можна потім виправити ситуацію. Збірна – це збірна. Це та команда, за яку потрібно виходити і помирати на футбольному полі. От і все. Характер має бути у кожного футболіста. А які будуть ідеї стосовно гри – це вже задумки безпосередньо головного тренера. Я знаю його бачення, його підхід – він має доволі легко донести гравцям як має виглядати його футбольна модель на полі. А від гравців потрібне виконання і позамежна самовіддача. От і все – і буде результат.

– Чимало багаторічних лідерів збірної мають чи мали проблеми в клубах на старті сезону – хтось не потрапляє в основу, хтось лише нещодавно вирішив трансферні питання, є й травмовані. Це може слугувати певною індульгенцією Мальдері на ці перші матчі?

– Це найскладніший аспект, який зараз є. Це може бути проблемою – хтось не в найкращому ігровому тонусі, хтось не грає, інший навіть не потрапляє в заявку. Я вважаю, що це проблеми, з якими мають впоратися саме гравці. Ментальність, в них має бути ментальність. Адже збірна – це зовсім інше. Тим паче, дивлячись на реалії сьогодення, що відбувається в країні. Я не знаю, яка ще має бути мотивація.

Особисто для мене кожен матч за збірну – це був найголовніший матч, хоч товариський, а тим паче офіційний. Будь-який матч збірної важливіший, ніж на клубному рівні. Тому в Андреа буде дійсно непростий вибір щодо виклику гравців. Але кого б не викликав – це значить цим футболістам дається шанс. І вони повинні доводити, демонструвати свої найкращі якості, а тренер допоможе їм ці якості розкрити.

Незалежно від того, як ви там граєте в клубах – має бути максимальна самовіддача і просто на жилах виривати кожен м’яч, кожен момент. У футболі трапляється все, як і у будь-якому великому спорті. І невдачі, і перемоги. Але ніхто ніколи не має дорікнути футболістам за те, що вони не віддавалися і не вмирали на футбольному полі заради результату – це основне. Самовіддача, характер, бажання. А результат може бути в обидві сторони, це нормально. Але вболівальники повинні бачити самовіддачу і бажання команди. Якщо це буде, то жоден вболівальник камінь в сторону наших гравців не кине.

– Як Мальдера має визначити найкращих: з огляду на їхній статус в збірній і в клубі чи суто через ті лічені тренування, які в нього будуть перед грою?

– Я думаю, це буде відбуватися після індивідуальних бесід з кожним гравцем. Звичайно, будуть враховуватися їхні ігрові показники, хто скільки часу провів. Хоча для мене дивно чому наприклад Трубін не грає в Бенфіці. Є конкуренція у Судакова, але знаючи його безпосередньо, думаю, він один з найкращих гравців по самовіддачі. Мальдері потрібно буде врахувати всі аспекти. Гадаю, в його списку будуть і ті гравці, які багато грають, перебувають в хорошому тонусі. І ті гравці, які грають менше, але мають авторитет в збірній і завжди готові показати себе, незважаючи на ситуацію в клубі. Треба знайти таку золоту середину. Думаю, вибір буде зроблено після діалогу з гравцями. Тут тренеру треба зіграти на психологічному рівні. Спілкування з гравцями, довіра – це основне. У людських якостях Мальдери я не сумніваюся. Тому гравцям треба його почути і все буде добре. Вибір непростий, але Мальдера з ним впорається.

– Вам не здається, що у попередні роки, за Реброва, Петракова, Шевченка, у нас була більш зіркова, талановита команда? Просто навіть порівнюючи здобутки і статус тих гравців у своїх клубах?

– Можливо, десь таке є. Але я вважаю, що гравці в збірній повинні бути у першу чергу однодумцями. Кожен має на своєму рівні зрозуміти, що клуб – це клуб, а збірна – це зовсім інша команда. Це набагато більше, ніж просто команда. За збірною стоїть вся країна, тим паче в цій ситуації. І військові, і вболівальники вже не можуть дочекатися цих матчів, офіційних матчів. Товариська гра – це трошки інше, адже тренер десь випробовує свої ідеї, експериментує – це нормальна практика. А от зараз гравці мають зрозуміти, що буде зовсім по-іншому.

За збірну не треба грати, за збірну треба просто вмирати на футбольному полі, будь-якими можливостями, методами досягати результати. Кого б не викликали – в тонусі, не в тонусі, авторитетні – мають зрозуміти, що за гарні очі і за минулі заслуги вони не гратимуть. Якщо Андреа на тебе розраховує, то гравець повинен показувати себе, розкриватись, тим більше якщо ти нове обличчя для збірної. А гравці з досвідом мають бути прикладом для новеньких і пам’ятати, що треба бути єдиним цілим на футбольному полі. Коли вони будуть єдиною командою – тоді буде результат.

– Ліга Націй турнір хоч і офіційний, але це все ж не відбір до ЄВРО. Можливо, не варто вимагати результат тут і зараз, а використати ці матчі як побудову команди до матчів відбору?

– Я чесно кажучи досі не можу розібратися в цій Лізі Націй: хто куди вилітає і хто куди й навіщо виходить. Але коли грає збірна, то для гравця у нашій жовтій чи синій футболці ці речі не мають бути важливими.

Всі матчі мають бути вирішальними, у всіх має бути самовіддача. Бажання і характер не змінюються від того, наскільки вирішальний цей матч, – це і є менталітет переможця. У гравців, які викликаються в збірну, це має бути, на мою думку.

– Від цих матчів Ви в першу чергу очікуєте результату чи також важливо перевірити нових гравців для збірної?

– На мою думку, результат збірній потрібен був ще на вчора. Зараз немає сенсу планувати відбір, адже завжди на кожен новий цикл будуть свої нюанси – травми, ігровий тонус. Цей головний біль для тренера завжди буде. Тому я чекаю від гравців розуміння, що не збірна для них, а вони – для збірної. І на кожному тренуванні доводити свої амбіції.

Звичайно, цікаво подивитися на якісь нові імена. Але, як не крути, що найгарніше у футболі? Це результат на табло. Тому що якщо гравець вийде, добре покаже себе, але команда програє – ніхто не згадає, як він там грав. Хіба якісь скаути, можливо. Тому хоч Ліга націй, хоч товариські матчі – потрібно перемагати завжди, а не розділяти турніри. І ми всі в принципі вже зачекалися хороших результатів. Боженька не фраєр, він все бачить. І коли гравці віддаються, то результат обов’язково прийде.