УАФ посилила вимоги до атестації стадіонів після скандалу в Минаї

Президент Звягеля Дмитро Костюк розповів про нові вимоги УАФ до атестації стадіонів, через які клубу довелося знятися із Першої ліги.

– До стадіону є ряд зауважень, що, звісно, не дивно, його востаннє ремонтували майже 20 років тому. Стадіон муніципальний, ним розпоряджається міська влада. З самого початку нашого існування як професійного футбольного клубу, два роки тому, ми зверталися до вищого керівництва міста з проханням вирішити одну доволі невеличку, але вкрай суттєву проблему. Нас уже тоді попереджували в Федерації, що, не вирішивши її, стадіон “Авангард” не зможе приймати матчі високого рівня. Справа в тому, що умовно учасників матчу можна поділити на три групи: команда-господар, гостьова команда і бригада арбітрів. Кожній з цих груп мають бути забезпечені на території стадіону роздягальня, душ і туалет. На стадіоні в Звягелі роздягалень всього дві, а душова і туалет взагалі по-одному.

– Якою є позиція місцевої влади?

– Мерія пішла ще далі…  пройшлась по всіх зауваженнях УАФ, які були не обов’язкові до виконання, “намалювала” кошторис виконання робіт в понад 20 мільйонів гривень і розтиражувала по всіх підконтрольних ЗМІ цинічну брехню про те, як футбольний клуб як, вибачте, “останні скоти” під час війни вимагає виділити 20 мільйонів на стадіон замість підтримки військових. 

На моє прохання до  міського голови не виділяти нічого, лише дати дозволи, щоб ми могли провести необхідні роботи за власні приватні кошти, скажімо так м’яко, ентузіазму виявлено не було. Команду просто “вижили” з міста. І самі нічого не зроблять, і іншим не дають.

– Тобто, якщо ми правильно розуміємо, проблема зі стадіоном «Авангард» – не нова?

– Ми просили вирішити цю проблему 2 роки! Жодного разу, як би скрутно не було, не зверталися по допомогу з бюджету для команди, все робили своїми силами, податків сплатили до місцевого бюджету більше, ніж ті туалети і душові коштують, але прохання ігнорується. 

За ці два роки, воєнні роки, міська влада розпоряджалась мільярдним бюджетом завдяки військовому пдфо. Понад 200 мільйонів гривень “закатали” в асфальт, на десятки мільйонів наробили ремонтів розважальних закладів, повідкривали туристичні центри у військовому місті у воєнний час, за 4 мільйони хотіли придбати скло, що мало створити новий “туристичний магніт” з провалля. Одним словом, міська влада очевидно була далека від відчуття війни.

Найбезглуздіше, що за декілька десятків мільйонів зробили дорогу біля стадіону, ще за декілька мільйонів огорожу на стадіоні, туалет поставили громадський за півтора мільйони. Тільки для кого це все, якщо в місті не буде команди, бо зробити умови для футболістів – не зробили!? Причому, в нас крім професійної команди грають команди аматорські, грають дитячі колективи на всеукраїнському рівні. Багато команд звісно хлопців і вже аж три команди дівчат. І всі стикаються з тією ж проблемою.

А проблема стадіону – вона залишається і в Другій лізі. А зараз в УАФ стали суворіше ставитися до атестації спортивних споруд (приклад – недопущення стадіону ФК Минай), за таких умов наш стадіон і для Другої ліги не підійде. На жаль.