Тарас Степаненко: Дивлячись на те, скільки бразильців у Шахтарі зараз – для мене це багато

Півзахисник “Еюпспора” Тарас Степаненко висловив свої думки щодо трансферної політики “Шахтаря”.

– Коли почалася війна, коли Судаков, Мудрик, Бондар, Трубін, Бондаренко, Криськів, ця плеяда прийшла, вже пройшло 4 роки, і нових молодих гравців на горизонті не видно. За останні роки жодного гравця з академії немає. Чи не є це проблемою для “Шахтаря”?

– У мене запитували про це. Я казав, що я вважаю, що завжди повинна бути конструктивна критика. В цьому плані я згоден, що… Я думав, що коли ми змогли досягти гарного результату з українськими футболістами, продали потім цих футболістів у гарні команди за великі гроші, що трохи більше “Шахтар” зверне увагу на свою академію, даватиме більше шансів цим футболістам, які цього заслуговують.

Але, по-перше, коли я ще був у команді, ті хлопці, які приходили, окрім парочки воротарів, не можу сказати, що вони могли скласти якусь конкуренцію тим хлопцям, які були.

І по-друге, потім все ж таки “Шахтар” – і це з інтерв’ю і Сергія Анатолійовича Палкіна, і Даріо – що “Шахтар” все ж таки обирає напрямок на більш латиноамериканський, бразильський ринок, тобто “Шахтар” повернувся до цієї стратегії, до молодих бразильців – і це, звичайно ускладнює шлях українським футболістам з академії до першої команди. І це також, я думаю, є така десь проблема для “Шахтаря”.

– Продали футболістів майже на 200 мільйонів доларів – Судаков, Трубін, Мудрик, Сікан, Зубков. Але при цьому все одно якось недооцінюють своїх. На бразильцях – не можна сказати, що клуб прям стільки заробляв грошей, вкладаючи набагато більше.

– Я думаю, що в “Шахтаря”, 100 відсотків, є стратегія. Президент задає тон, і вже генеральний директор, спортивний директор працюють у цьому напрямку. Я на 100 відсотків впевнений, що ця стратегія була розроблена, вона обговорювалася, і знову повернулися до того, як було і до повномасштабного вторгнення.

І для мене теж… Дивлячись на те, скільки бразильців у команді зараз – для мене це багато. Я зараз не перебуваю всередині, не знаю, як там усе відбувається. Я думаю, що Арда зробив гарну атмосферу, і ті українські футболісти, які є, вони давно працюють з іноземцями, знають, як це робити, все там організовано. Але, звичайно, хотілося б, щоб випускників нашої академії було більше.

Тут і так вже не так багато людей, які в Донецьку жили. А коли ти вихованець академії, як Ракіцький, Зубков, який з Макіївки, Матвієнко, який з Криму переїхав і був в академії, я в був 15 років – ти цей клуб відчуваєш зсередини, віддаєш себе не просто тому, що ти хочеш піти кудись або за гроші, це щось більше.

Важливо іноді мати також у команді гравців, які душею з командою. ти не можеш людині, яка приїхала з іншої країни, цю іскорку вставити всередину, без неї не завжди буде результат.