Сергій Чуйченко: Нещерет виглядав не найкращим чином. Було помітно, що він нервує

Екс-нападник полтавської «Ворскли» Сергій Чуйченко поділився враженнями від матчу-відповіді між київським «Динамо» та ізраїльським «Маккабі» з Тель-Авіва (1:0) у раунді плей-офф кваліфікації Ліги Європи, який відбувся вчора в Любліні.

Нагадаємо, за сумою двох зустрічей (1:3, 1:0) кияни не зуміли пройти в основний етап цього турніру і тепер виступлять в основному етапі Ліги конференцій.

— Для кожного пересічного вболівальника, не кажучи вже про досвідчених фахівців, було зрозуміло, що в цьому матчі найголовніше для «Динамо» — забити швидкий м’яч/ І немов за помахом чарівної палички це сталося. За відсутності Ваната в нападі киян грав Герреро, який не схибив після навісу у воротарський «Маккабі».

Зрозуміло, що цей гол підбадьорив нашу команду і здавалося, що варто їй додати — і другий гол не змусить на себе довго чекати. Але незважаючи на спроби створити щось конструктивне в атаці, було видно, що індивідуальної виконавської майстерності та злагодженості в командній грі, яка завжди була притаманна «Динамо», на жаль, не вистачає.

До того ж не найкращим чином виглядав воротар Нещерет. Було помітно, що він нервує — і це мало не коштувало команді неприємностей. Не показав своїх найкращих якостей у першій половині зустрічі й досвідчений ветеран Ярмоленко, на здібності якого все ще розраховують шанувальники столичної команди. А ще відвідало почуття розчарування, коли незадовго до перерви Караваєв не влучив у ворота після відмінної передачі Буяльського.

— Що б відзначили з подій другого тайму?

— У перші п’ятнадцять хвилин в обороні «Динамо» стався епізод, який ледь не закінчився черговими неприємностями. Михавко віддавав м’яч Нещерету, не побачивши Мадмона. На щастя, обійшлося і до голу справа не дійшла.

Не доходила вона і до забитого м’яча і в протилежні ворота. За всю другу половину матчу я не пригадаю який-небудь по-справжньому небезпечний момент, який міг би таїти загрозу. Було видно, що в цій грі явно не в своїй тарілці опинився той же Ярмоленко, і Олександр Шовковський його замінив. На пару з Біловаром.

Варто було лише з’явитися на полі Кабаєву і Попову, як гра «Динамо» на час загострилася. Перший із них додав гостроти, якої так не вистачало до цього. Але як не крутив Кабаєв хребці захисникам «Маккабі» на лівому фланзі, підтримку і розуміння він не завжди знаходив.

Хто ще прагнув конструктивних дій, то це капітан киян Буяльський. Однак футболісти ізраїльської команди, схоже, добре вивчили суперника, тому розгулятися йому не давали.

Час минав, Шовковський нервував, але взяти гру під свій контроль і зіграти на межі можливостей динамівцям ніяк не вдавалося. Ізраїльтяни діяли так, як у відомій футбольній аксіомі: «Команда зіграла так, як їй дозволяв суперник». Виходить, що «Динамо» дозволило «Маккабі» пройти до наступного раунду змагань.

— Останнім часом команда Олександра Шовковського не схожа на себе. Як ви думаєте, що з нею відбувається?

— Мені важко сказати. Можливо, є якісь особливості, які широкому загалу невідомі. Тому щоб відповісти на це запитання, потрібно знати ситуацію зсередини. Утім, робити висновки з невдач цього єврокубкового сезону динамівцям потрібно невідкладно.