Роман Григорчук: Про суддівство я взагалі не хочу говорити, бо я вже підзмучився говорити про це

Головний тренер «Чорноморця» Роман Григорчук прокоментував перемогу над «Оболонню» (2:0) в третому турі УПЛ, а також висловився про поведінку команди суперника.

– Сьогодні ми виграли і більше навіть не хочеться нічого говорити. Ціну нашої перемоги ви бачили – ми втратили двох футболістів перед «Динамо».

Якщо ти втрачаєш гравців, коли в тебе їх 20, то це нормально, можна жити. А коли 14 – це зовсім інша картина. І з них ще не готові дво-троє. Але будемо виходити з того, що маємо і буде знаходити способи.

– Наскільки Самсону не вистачає хімії з іншими гравцями? І коли очікувати повернення Бадібанги?

– Очевидно і відчутно, що інтеграція Самсона ще далека від завершення. Бадібанга – просто важко сказати. Навіть не беруся, щоб нічого зайвого не сказати. Це можу бути дуже нескоро, а може бути через два тижні. Але не беруся сказати.

– Як гравці «Чорноморця» стримують свої емоції, щоб не вестися на провокації суперників та суддів?

– Про суддівство я взагалі не хочу говорити, бо я вже підзмучився говорити про це. Тут багато очевидних речей – тему суддівства сьогодні виключаємо. А що стосується провокацій з боку суперника – ні, я б це не назвав провокаціями. В жодному разі не можу звинувачувати когось з гравців «Оболоні» в якійсь провокації.

Інша справа, що є якась культура поведінки як на полі, так і на лаві запасних. Тут так – ми бачимо, що таке стається, на жаль. Я думаю, що пора ввести зміни в правила та регламент, щоб на лаві запасних була інша атмосфера, інший порядок поведінки, бо коли щось відбувається на полі і вся лавка немовби спеціально, награно зіскакує зі своїх місць, кудись біжить, робить тиск на суддів – на мій погляд, це якась дикість.

Я скажу так, і з нашої сторони (таке буває – прим.), ми би почали з себе, щоб у нас взагалі був повний порядок, а щодо решти – я б рекомендував, щоб в українському футболі були зроблені такі кроки, щоб на лаві запасних була інакша поведінка.

Що стосується поля – це рівень футболіста. Коли мій футболіст падає і кричить, я готовий розірвати його. Чесно вам скажу. Коли це робить суперник – ну наче не моя справа. Але для мене, коли фуболіст падає і щось там «Ой, ай!» – це футболіст найнижчого рівня, який собі можна уявити.

Я просто сказав свою думку, зовсім нікого не критикуючи і не звинувачуючи. Повторюю ще раз: ніякої провокації з боку суперника я не побачив, – сказав Григорчук.