Президент Локомотива: Можливо, у наступному сезоні завдання будуть більш амбіційними

Головний тренер київського Локомотиву Вадим Лазоренко в ексклюзивному інтерв’ю «УФ» детально розповів про те, як і де його колектив готується до другої частини чемпіонату Другої ліги, цілі та завдання на неї й кадрову ситуацію в команді.

Головна команда одного з найстарших та найбільш самобутніх клубів України київського Локомотиву ще з минулого року готується до поновлення змагань у Другій лізі, котре заплановане на початок квітня. Робота в розташуванні «залізничників» нині кипить. Команда не лише тренується, а й активно проводить контрольні ігри.

– Вадиме Миколайовичу, де нині проводить навчально-тренувальний збір ваша команда і коли він власне розпочався, бо в мережі обмаль інформації? Внесіть ясність.

– Підготовка в нашої команди розпочалася ще в грудні. Спершу зібрали хлопців на тиждень, вони працювали разом з гравцями, котрих ми запросили на перегляд. Після семи днів тренувань, кожен отримав індивідуальну програму.

Знову ми всі разом побачилися в січні. Програма підготовки була аналогічною: тиждень тренувань всі разом, далі кожен за індивідуальним графіком, програмою.

Основну ж роботу, повноцінні навчально-тренувальні збори, ми розпочали в лютому: мала двічі по тижню насичених тренувань, котрі перемежовувалися з контрольними поєдинками. Ну й от зараз, на початку березня, знову зібралися, виходить, вже вчетверте.

Команда базується в Києві, нікуди не виїжджали. Тренування в одноразовому режимі (одне на добу) проходять на спорткомплексі КНУБА (Київський національний університет будівництва і архітектури), власне там же граємо і контрольні ігри.

– З ким вже мали змогу поспарингувати? Розповідайте, бо цієї інформації в мережі немає, будете ньюзмейкером.

– Мали вже п’ять контрольних матчів. Проти юнацької команди Оболоні (U-19) задовольнилися бойовою нічиєю 2:2, перемогли Денгофф 2:1, програли ФК Лісне 2:3, по нулях зіграли з Кудрівкою, а в останній день лютого, 28 числа, у Вінниці грали проти місцевої Ниви. Поступилися 2:3.

– Насичена програма. Що далі? Вже маєте календар товариських матчів до поновлення чемпіонату в Другій лізі?

– Так. Зараз все розповів. Отож, 9 березня граємо проти другої команди Полісся з Житомира на їх полі, на клубній базі, точніше. 14 березня матимемо спаринг проти аматорського клубу Атлет із Києва. На наступний день, 15 вересня, поміряємося силами з першоліговим Епіцентром. Дуже цікава гра запланована на 18 березня. Перевіримо свої сили проти харківського Металіста 1925.

І це не все. Є ще дві відкриті дати. Попередньо, на 23 березня, ми домовлялися про матч з ФСК Маріуполь, але, певно, ніякої гри не буде, бо не буде з ким власне грати. Ви про ситуацію в Маріуполі самі добре все знаєте, впевнений. Ще одне «вікно» наразі маємо на 26 число цього місяця, а завершимо активну фазу навчально тренувальних зборів спарингом з другою командою Колосу з Ковалівки. З ними домовилися на 29 березня. Можливо, ще буде гра 1 квітня. Поки це не точно, шукаємо з ким можна було б зіграти.

– Чи є нині на перегляді в команді новачки і якщо так, то хто? Розкрийте таємницю, будь ласка, якщо це не конфіденційна інформація, звісно ж.

– Секретів немає. Ми вже підписали кількох гравців, а саме: центрального захисника Віталія М’ячина з Агробізнесу та ще одного оборонця Дмитра Пуди з ФСК Маріуполь. Також вже з Локомотивом має угоду бек Артем Васько, попереднім клубом якого була Кудрівка.

– Доволі потужне посилення оборонної ланки.

– Так, погоджуюсь. Також, ми зараз активно залучаємо до тренувань з першою командою деяких гравців з дубля. Мова про Постенського, Кононова, Клока та Назаренка.

– Назара Назаренка? Сина культового півзахисника Дніпра.

– Саме його. Він в структурі Локомотива давно вже перебуває. Минулий рік грав за юнацьку команду (U-19), але часто тренувався з основою дорослого колективу. Надаємо йому шанс проявити себе, а як він ним скористається, то вже покаже час.

Будемо ще підтягувати гравців з дубля, але поки їх прізвища не хотів би називати, бо вони ще так, сирі…

– По новачках пройшлися, а хто команду вже покинув? Вакуленко, як мені відомо, точно вже не з Локомотивом. Хто ще вам не підійшов?

– Локомотив залишило вісім гравців: Кратов до Чорноморця одеського перебрався, покинули команду також воротар Панченко, захисники Сидоренко та Західний, півзахисники Вакуленко, Яцина, Янюк, Кобак.

– Від вас гравець пішов у клуб УПЛ, це здорово. Але чому Кратов у першій частині сезону зіграв лише один матч?

– Давайте про це не будемо.

– Яке завдання стоїть перед Локомотивом на весняну частину чемпіонату Другої ліги?

– Поборотися за місце в першій трійці. Нині від третьої сходинки, де перебуває Чернігів ми відстаємо на п’ять очок. Наше завдання спробувати в підсумку посісти третій щабель.

– А сенс? Якесь дивне завдання. Різниці ж між третім та умовно восьмим місцем ніякої. Ні те, ні те не дає змоги пробитися до Першої ліги.

– Путівки до Першої ліги третє місце не дає, але престижно фінішувати в першій трійці. Для нас це буде кроком вперед. Локомотив не так давно грає серед професіоналів, не забуваймо про це. Рухатися до мети потрібно покроково. З кожним сезоном ми повинні у підсумковій турнірній таблиці підійматися все вище, вище і вище.

Можливо, у наступному сезоні завдання будуть більш амбіційними.

– За шість турів весняної частини чемпіонату Першої ліги Локомотиву до снаги, якщо добре розкочегаритися, наздогнати Колос-2 та Олександрію-2? Чи це «місія нездійсненна», зважаючи на відставання у 12 та сім очок відповідно.

– Давайте будемо реалістами та не фантазувати. Ігор мало, а ці команди досить сильні. Та й ФК Чернігів не варто забувати. Всі ці три колективи досить пристойно укомплектовані. У того ж Колосу-2 є чимало досвідчених виконавців, у Чернігова теж. ФК Олександрія-2 – трошки інша історія. Там хороші гравці, яких у другій команді обкатують під Прем’єр-лігу, під першу команду. В них шалена мотивація.

Ми спробуємо вклинитися у першу трійку, але… Чи вийде? Покаже час. Результати будуть залежати від того, як ми в підсумку підготуємося та вкомплектуємо, бо пошук нових гравців триває, як і підготовка до весняної частини чемпіонату.

– Чому в Локомотиву така шалена ротація складу щосезону?

– Ми рухаємося вперед. Гравці йдуть з команди через різні причини. Іноді, той чи інший футболіст втрачає мотивацію, я бачу, що він вже нічого не дасть команді. З такими виконавцями потрібно прощатися.

Один із головних принципів підбору гравців до Локомотиву полягає саме у психології футболіста. Він повинен насамперед бути мотивованим і повинен прогресувати, хотіти цього.

– Нині в Україні дуже скрутне положення в країні загалом і у футболі зокрема. Щороку в нас зникає клуб, а то й кілька, на жаль. Як справи у Локомотиву, все гаразд з фінансуванням?

– У нас, слава Богу, в цьому плані все стабільно. Гравці та представники тренерського штабу своєчасно отримують заробітні плати та навіть премії.

– Знаєте, на тренерському містку Локомотиву теж тренери чогось довго не затримуються. Петро Дмитренко протримався сезон, рік відпрацював Валерій Гаврилов, ваш попередник Руслан Уманець і сезону не протримався…

– Мені складно щось говорити про спеціалістів, котрі працювали у Локомотиві, коли команда грала на рівні аматорів.

Взагалі, я б не сказав, що ротація тренерів у Локомотиві, коли він вже став на професійні рейки, завелика. До мене працював Уманець і він пішов з клубу, бо вирішив попрацювати в Першій лізі. Був асистентом в Ігоря Климовського у тернопільській Ниві.

Чому ж на рівні аматорів наставника міняли щосезону – повторюсь, мені говорити, розмірковувати складно і недоцільно.

– Ви в Локомотиві серйозно і надовго?

– Коли я погодився очолити Локомотив, мав бесіду з директором «залізничників» Олександром Єгоровим і ми зійшлися на думці, що в нас є спільні ідеї й бачення їх реалізації. У нас схожа філософія в плані поглядів на перспективу, майбутнє клубу, його прогресу й розвитку: від дитячо-юнацької спортивної школи до головної дорослої команди. Ми маємо на меті рухатися лише вперед.

Чи серйозно і надовго я в Локомотиві? Налаштований на роботу з київським клубом я дуже серйозно. Я відчуваю, що тут потрібен.