Голкіпер Зорі Олександр Сапутін розповів про спаринг з Динамо, інтерес Валенсії та мрію про Ліверпуль.

– Олександре, зараз у чемпіонаті міжнародна пауза. Як команда проводить цей період, готуючись до поновлення матчів? Як оцінюєш свою нинішню форму?

– Як на мене, зараз у команді дуже гарна атмосфера, ми плідно працюємо на тренуваннях. Після останньої гри з Динамо мали чотири дні паузи, трохи відпочили, а потім повернулися до роботи. Тепер щодня тренуємося і вже готуємося до відновлення чемпіонату. Особисто я почуваюся добре, перебуваю в хорошій формі, багато працюю і маю для цього всі можливості, адже зараз у нас буде по два тренування на день. Думаю, до поновлення ігор чемпіонату і я, і вся команда підійдемо в хорошому стані.

– У вас було чотири дні відпочинку. Як минули ці дні?

– Залишався тут. Два дні провів із друзями, а потім уже почав готуватися. У мене є своя програма, за якою працюю.

– Додому, у Дніпро, не їздив?

– Ні, не їздив. Зараз дуже багато повітряних тривог, тому дістатися до Дніпра досить складно.

– Команда провела сім матчів у чемпіонаті. Що можеш сказати про цей відрізок сезону?

– Мета Зорі – бути в п’ятірці та потрапити до єврокубків. Саме до цього ми прагнемо. Якщо зараз ми не там, звичайно, це не дуже подобається ні мені, ні всій команді. Але ми намагаємося все змінити й піднятися якомога вище в турнірній таблиці.

– Останні три матчі чемпіонату ти провів без замін. Що можеш сказати про ці поєдинки? І як сам оцінюєш свою гру?

– Як на мене, зіграв нормально. Були вдалі моменти, були й такі, які треба покращувати. Це вже питання до тренерів. Мені довіряють, і слава Богу, що є така довіра.

– В останній грі з Динамо за рівного перебігу матчу команда пропустила два голи в останні десять хвилин. Наскільки прикро було втратити результат наприкінці матчу?

– Дійсно, ми добре виглядали, Динамо теж. Моменти були в обох команд, загалом грали на рівних, але трішки більше пощастило Динамо.

– Із двох м’ячів, які ти пропустив від Динамо, чи був такий, який можна було парирувати?

– Я вважаю, що будь-який м’яч можна відбити. Десь потрібно раніше прочитати епізод, десь раніше піти, десь швидше зреагувати. Усе можна зробити краще. У матчі з Динамо було два рикошети – два голи, але я ніколи не знімаю із себе відповідальності. Напевно, міг щось зробити, щоб запобігти цим голам. Ми з тренерами ще будемо розбирати ці епізоди, переглядати їх і визначати, що можна було зробити краще.

– Збірна України зараз грає в Лізі націй. Чи вдається тобі стежити за матчами?

– Так, дивився перший матч збірної проти Угорщини. Гарно грали, результат закономірний. Мені сподобався характер команди. Наприкінці матчу хлопці не дали себе скривдити, стали, як то кажуть, ніс до носа із суперниками й показали, що можуть за себе постояти.

– Що можеш сказати про майбутнє збірної?

– Зараз у збірну викликають багато нових, молодих гравців, які амбітні, хочуть себе показати й будуть це доводити. Прийшов новий тренер зі своїм баченням і новими поглядами на гру. Думаю, у збірній усе буде в порядку.

– А як щодо тебе? Бачиш себе в майбутньому у збірній України?

– Звісно. Я кожен день працюю для того, щоб колись опинитися у лавах збірної України. Також хочу потрапити в топчемпіонат і грати за топкоманду. І дай Бог, щоб так і було. Я в це вірю і буду до цього йти.

– Ти сказав про своє бажання потрапити в топчемпіонат. Раніше ти розповідав про інтерес з боку Валенсії, але зрештою залишився в Зорі. Чи надовго?

– Я не знаю. Це питання не до мене. Як вирішить керівництво клубу, так і буде. Я зараз у Зорі, цей клуб мене виховав і дав мені багато. Я хочу для нього найкращого, тому буду допомагати команді на футбольному полі й робити все від себе залежне. У мене ще є контракт із клубом, мені тут усе подобається, я працюю і почуваюся добре. Тому я дуже вдячний Зорі.

– Окрім Валенсії, чи були ще інші варіанти із закордонними клубами?

– Напевно, були. А можливо, й не були.

– А який європейський клуб тобі найбільше подобається? І чи є чемпіонат, у якому ти в майбутньому хотів би зіграти?

– Я вболіваю за Ліверпуль. Звісно, хочеться грати там, в англійській Прем’єр-лізі. Але такого варіанту немає. Тому подивимося, яка команда мною зацікавиться і де я буду потрібен. Якщо це колись станеться, то я буду тільки вдячний Богу за це.

– При переході до закордонного клубу що для тебе важливіше: особистий контракт, можливість регулярно грати чи ім’я клубу?

– Для мене найважливіше – грати. Я ніколи не гнався за контрактами, особистими умовами чи грошима. Можливо, колись щось зміниться, але зараз для мене головне – виходити на поле.