Олександр Бабич: Пирин – це як в Україні Карпати

Головний тренер Пирина Олександр Бабич порівняв УПЛ і болгарський чемпіонат, та назвав цікаві іменні призи найкращому футболістові матчу.

— Ви перейшли із Фратрії в Пирин. Які умови праці зараз у вас?

— Сто відсотків, що умови гарні. Вони і відрізняються від попередніх, бо Пирин знаходиться у Першій Лізі, а це найвищий дивізіон Болгарії. Це клуб з ім’ям. Коли розмовляв з президентом і генеральним директором, то вони говорили, що тут є таке собі пиринське ДНК, пиринський дух. Я вважаю, Пирин — це так, як в Україні Карпати Львів. Десь такий регіон, схожий дух команд, гірська місцевість. Умови на порядок вищі по всьому: інфраструктурі, футболістам. Це точно крок вперед.

— Чемпіонат Болгарії сильно відрізняється від УПЛ?

— Є відмінність. Перше за все, в Україні більш тактичний і силовий футбол. А в Болгарії він більш відкритий і атакувальний. Хоча в плані тактики український чемпіонат цікавіший. Тут мало матчів, які закінчуються 0:0. Є дуже багато талановитих футболістів, немало іноземців приїжджають. Тут такий футбол, який подобається вболівальникам.

— З вами працює український футболіст Данило Полонський. Ви його забрали з Фратрії. Чи розглядаєте ще можливість запросити українців?

— Хочу сказати, що українська школа тут дуже цінується. Дуже непогано розглядають українських гравців. Бо це є рівень і клас футболістів. І я вважаю, що в майбутньому ми зможемо запрошувати футболістів з України, Румунії чи Молдови. Але скажу, що українці дійсно тут розглядаються, як хорошого рівня виконавці.

У нас ще є українець Максим Ковальов, голкіпер. Воротарі, які мають нашу школу — вони відрізняються і вони тут теж на дуже хорошому рівні. Якщо в Україні Ковальова не дуже помічали, то тут його цінують.

У нас, в УПЛ, дають статуетку гравцю матчу, а тут, в Болгарії, найкращому футболісту гри дають пляшку шампанського іменну. Таку ексклюзивну. У нашого воротаря вже десять таких нагород в цьому сезоні. Це приємно, але якщо голкіпер отримує такі визнання, то явно щось не так із захистом. Я в Україні не знав Максима Ковальова, ну не знав. Вже тут познайомився. І я розумію, що це воротар, який може вийти на дуже добрий рівень. І йому лише 23 роки.