Оглядач сайту «Український футбол» Владислав Лютостанський обговорив поразку збірної України з колишнім головним тренером Таврії та Оболоні Олегом Федорчуком.
– Олеже Вікторовичу, що взагалі відбувалося на футбольному полі в Белфасті? Дайте свою оцінку побаченому.
– Як уболівальник і патріот своєї країни, я бажав успіху, але прогнозував нічию – 1:1. За статистикою гра приблизно такою і вийшла, проте в цифрах вона виявилася дуже красномовною. Ці показники підбивають підсумки так званого «іспанського» вектору розвитку нашого футболу за останні 10 років.
– Маєте на увазі стерильний контроль м’яча?
– Відповідальний за це той, хто прищепив цю філософію. Я б навіть назвав її не іспанською, а «барселонською», адже мадридські Атлетіко та Реал у такий футбол не грають. Поясню, що маю на увазі. Беремо статистику: за володінням м’ячем ми перемагаємо, але за двома ключовими компонентами ми взагалі неконкурентні. Перший – виграні єдиноборства: ми програємо боротьбу 60 на 40 як у цьому поєдинку, так і в усіх попередніх матчах. Другий і найголовніший компонент – дотики у штрафному майданчику суперника, де ми поступаємося втричі. Якщо ми не гратимемо біля чужих воріт і не виграватимемо там боротьбу – результату не буде.
Тому закономірним є такий підсумок роботи нинішніх тренерів: якщо брати всі сім ігор, які вони провели на чолі збірної, то маємо чотири поразки, одну нічию та дві перемоги. Це дуже слабкий результат. А як потрібно змінювати тренерів, наочно показала Італія – з приходом Манчіні та Раньєрі, який працює технічним директором. Три перемоги в останніх чотирьох матчах, і вони вже на першому місці: ніхто нікого зі складу не змінював, але гра змінилася кардинально.
– Який висновок можемо зробити з цієї гри?
– А висновок такий: якщо ви хочете щось змінити, насамперед треба знайти спеціалістів, які мають досвід проведення цих змін. При всій симпатичності цього тренерського штабу Мальдери, їм бракує знань і досвіду – вони лише дебютують у ролі тренерів. Усім без винятку! Жоден із фахівців, які сьогодні працюють у збірній, раніше не працював самостійно головним тренером на дорослому рівні. Гадаю, це світовий рекорд.
Не знаю, яка ще країна може дозволити собі такі експерименти. В авіації ніхто не довірить керувати пасажирським лайнером чи F-16 недосвідченому льотчику. Ось це я хотів би сказати перед тим, як ми детально розберемо матч.
Анатолій Трубін – 6.5
(Sofascore – 7.7, WhoScored – 6.8, Flashscore – 7.3)
Олег Федорчук: Трубін зараз номер один у збірній. Воротарське амплуа – це дуже чутливий елемент у футболі, на голкіперів лягає величезне психологічне навантаження, тому експерименти в цьому плані мало хто робить. До того ж важливе значення має зіграність між гравцями. Трубін не видав якийсь фантастичний матч, але зіграв на своєму хорошому рівні.
Віталій Миколенко – 5.5
(Sofascore – 6.2, WhoScored – 6.2, Flashscore – 5.9)
Олег Федорчук: Перед грою камера показувала, що Віталій добре знає гравців суперника, спілкувався та жартував із ними. Проте по самій грі він був невпевненим у силовій боротьбі: кілька разів програв єдиноборства, кілька разів сфолив. Впевненості не було.
А головне – не було тих рейдів, до яких ми звикли, і не було кросів із його боку. Це досвідчений гравець дуже високого рівня, він знає манеру гри, знає, хто в них хто, чудово розуміє специфіку цих футболістів і те, що потрібно робити. Я очікував значно більшої активності від Миколенка.
Микола Матвієнко та Едуард Сарапій – по 6.5
(Sofascore – 7.4, WhoScored – 6.5, Flashscore – 7.5) та (Sofascore – 6.8, WhoScored – 7.0, Flashscore – 6.7)
Олег Федорчук: Як не дивно, але найкращі гравці матчу в збірній України – два центральні захисники Сарапій і Матвієнко. Вони зіграли на своєму рівні, і не їхня провина, що партнери не заблокували той удар, після якого ми пропустили. Це дитяча помилка – футбольна абетка, що потрібно блокувати зону біля штрафного майданчика.
Точно такої самої помилки припустилися два захисники, коли ми забивали Угорщині. А загалом Сарапій, Матвієнко, а також Трубін зіграли на своєму рівні. Саме цих трьох гравців я б відзначив.
Ілля Забарний – 5.8
(Sofascore – 7.2, WhoScored – 6.5, Flashscore – 6.8)
Олег Федорчук: Він грав не зовсім правого захисника – команда використовувала такий собі «мікс». При обороні діяли в чотири захисники, а коли володіли м’ячем – перебудовувалися на три. Кащук опускався низько, а під час атак іноді піднімався Миколенко. Проте цей «мікс» нічого не дав.
Забарний кричущих помилок не робив, але не відчувалося, що це футболіст, який коштує 70 мільйонів євро. Якщо уважно передивитися нарізку матчу, то перед тим, як пропустити з кутового, саме він програв верхову боротьбу, та й загалом кілька разів поступався у повітрі. Він вищий за атакувальних гравців суперника, але почувався невпевнено: спершу програв боротьбу, далі був кутовий, а потім – пропущений м’яч.
Хотілося б бачити більше, адже статус гравця найкращого клубу світу все ж таки повинен підтверджуватися на полі.
Єгор Ярмолюк – 5.0
(Sofascore – 6.8, WhoScored – 6.5, Flashscore – 6.8)
Олег Федорчук: Перші 30 хвилин Ярмолюк виглядав ще нічого, а потім в очі кидалася його втома. Напрошувалася заміна, і я не знаю, чому тренерський штаб її не провів.
До того ж дрібниць не буває: коли він відмовився у вересні приїжджати до збірної, а тепер приїхав – це виглядає якось дивно. Я розумію, якби це був рівень Роналду, де можливі якісь непорозуміння, але це гравець, який тільки починає кар’єру. Приїхав – не приїхав, і дуже незрозуміло зіграв у цьому матчі: нервував, програвав боротьбу.
До того ж він грає там, у Великій Британії, вже немало часу – фактично мав би почуватися як риба у воді, але цього не відчувалося. Одним словом: Ярмолюк зіграв дуже невиразно. Я очікував його заміни після пропущеного м’яча, але тренерський штаб вирішив інакше.
Олег Очеретько – 5.8
(Sofascore – 6.4, WhoScored – 6.8, Flashscore – 5.9)
Олег Федорчук: Очеретько був більш активний, ніж Ярмолюк. Однак один моментик викликав у мене сміх. Якщо ти пам’ятаєш, там на бровці він знову хотів, щоб гравця суперника видалили. Тобто він хотів встановити рекорд у трьох матчах, щоб на ньому фолили і заробляли червону картку (сміється).
Але, гадаю, вже вивчили його і арбітри, і суперники – і вже сміються над ним. Проте загалом мені імпонує в ньому те, що Олег повністю віддається грі та робить усе, щоб допомогти команді. Це приклад командного гравця. Не зовсім вдало грав в атаці, але обсяг роботи виконав дуже великий. Вважаю, що це найкращий сезон у його кар’єрі.
Георгій Судаков – 5.3
(Sofascore – 7.2, WhoScored – 6.4, Flashscore – 6.9)
Олег Федорчук: За формою Судаков непоганий футболіст. Що я маю на увазі: він добре працює з м’ячем, грає з піднятою головою, креативний, здатен зробити цікаві передачі. Але до кінця він не дограє моменти й не дуже агресивний у кінцівці. І головне – він не тримає темпу гри.
Те, що він грає епізодично, і те, що в нього була криза у клубі – усе це красномовно проявляється і в матчах за збірну. Тому два тайми він не готовий грати на хорошому рівні. Дуже прикро, бо всі сподівалися, що це буде нова зірка українського футболу і локомотив, який потягне всю команду, але поки що ми цього не бачимо.
Олексій Кащук – 5.8
(Sofascore – 6.6, WhoScored – 6.6, Flashscore – 6.6)
Олег Федорчук: Взагалі мені дуже дивно, що Кащука не викликали раніше, тому що він давно демонструє непоганий футбол. Якби його викликали раніше, він був би більш впевненим. А так його потенційно гольовий момент став характерним – Кащуку завжди не вистачало якісної кінцівки. Він діє по-діловому, але в завершальній стадії мало результативних дій.
Це був переломний момент для збірної, адже якщо ми не забиваємо такі моменти… Думаю, якби на його місці був Циганков, він би реалізував той епізод. Кащуку ж не вистачило майстерності, але за дебютний матч я б його похвалив – психологічно він виглядав непогано.
Роман Яремчук та Данило Сікан – по 5.0
(Sofascore – 6.3, WhoScored – 6.0, Flashscore – 5.6) та (Sofascore – 6.7, WhoScored – 6.3, Flashscore – 6.6)
Олег Федорчук: Я думаю, ця схема з двома нападниками спрацювала лише в одному матчі, та й то більше в одному епізоді, коли не розібралися захисники Угорщини. Було помітно, що форварди не зовсім розуміють свої функції. Не працює схема, якою ніхто не грає в Україні і в яку не грали самі футболісти.
Як на мене, у сучасному футболі на полі повинні грати різнопланові нападники: один, наприклад, атлетичний, який грає на боротьбу, виграє позиції та бореться за м’яч, а другий – більш технічний, який атакує з глибини. Таке поєднання ставить багато складних питань для гравців оборони суперника. А коли виходять однопланові гравці, ми бачимо, що це нічого не дає.
І головне, що Яремчук і Сікан чомусь практично не вигравали боротьбу за верхові м’ячі – це дивно. І пам’ятаєш: тільки-но Яремчука замінили, як у Сікана виник момент. Іноді зайвий гравець приводить із собою захисника, а то й двох. Сікану зручніше діяти на вістрі атаки, коли перед ним є вільний простір і немає нікого з партнерів. А тут вийшли два нападники, противник спокійно зіграв у п’ять захисників. На жаль, це не спрацювало.
– Серед гравців, які вийшли на заміну, когось можете відзначити зі знаком «плюс» чи «мінус»?
– Заміни були дуже запізнілими. Краснопір так і не увійшов повноцінно в гру. Синчук непогано вийшов: зробив дві спроби в дриблінг – до цього ніхто навіть не дозволяв собі такі речі. Індивідуально зіграв яскраво, відчувалося, що вирувало дуже багато емоцій, але вийти в такому матчі, коли вирішувалася фактично доля турнірної таблиці, дуже непросто. Проте часу було надто мало, тому цим гравцям я б оцінки не ставив.
– Чи виграємо бодай Грузію в наступному матчі, і чи залишається у вас віра в цей тренерський штаб?
– Якщо ми вже не виграємо у Грузії… Нічия нас ще задовольнить (з турнірної точки зору), але якщо програємо – думаю, це буде прощальний матч для тренерського штабу Мальдери. Це звучить банально, але іншого рішення не зрозуміє ніхто.
Водночас гравці повинні увімкнути відповідальність і згуртуватися, бо інакше я не бачу сенсу їхнього перебування у збірній. Це стосується і тренерського штабу, і цих гравців – особливо тих, хто вже у такому, скажімо, немолодому віці (не будемо говорити «ветерани»), і особливо тих, кого викликають за якісь минулі заслуги, давні голи і так далі.
Хлопцям треба зібратися і готуватися вже із сьогоднішнього дня, тому що потенціал є, і окремі відрізки показують, що він є, але ж жодного матчу ми не провели рівно два тайми.
Оцінки статистичних порталів для резервістів збірної України
Після п’яти турів Ліги націй Україна посідає третє місце в групі B2, маючи чотири очки. Лідирує Північна Ірландія (11), за нею розташувалася Угорщина (10), а Грузія йде останньою (2).
17 листопада збірна України зустрінеться з Грузією у словацькому Кошице. Нічия гарантує команді Мальдери третє місце в групі та збереження прописки в дивізіоні B Ліги націй. У разі поразки українці фінішують останніми й будуть змушені виборювати право залишитися на цьому рівні у перехідних матчах.
Матч 5-го туру Ліги націй проти Північної Ірландії став для капітана збірної України Миколи Матвієнка…
Український журналіст Ігор Циганик емоційно прокоментував поразку збірної України у п’ятому турі Ліги націй проти…
Юрій Калітвінцев поділився думками щодо поразки збірної України проти Північної Ірландії у Лізі націй 2026/27.Читати…
Півзахисник Лудогорця Іван Желізко мав шанс спробувати свої сили в складі збірної України ще в…
Інтригуюче протистояння очікувало на всіх вболівальників Першої ліги у Полтаві. Варто відзначити, що обидві команди…
Донецький Шахтар заповнює міжнародну паузу командними тренуваннями. Читати далі