Наставник Буковини: Сьогоднішня перемога важлива для прогресу і подальшого зростання команди

Виконувач обов’язків головного тренера «Буковини» Григорій Чурілов прокоментував стартовий матч «Чемпіонської» групи Першої ліги, в якому «Буковина» у рідних стінах здолала «Кудрівку» з рахунком 1:0.

– Григорію Володимировичу, важка гра, важке поле, несприятливі погодні умови, однак, незважаючи на всі ці фактори, «Буковина» сьогодні здобула першу перемогу у весняній частині чемпіонату. Яким буде ваш коментар переможної гри?

– Так, ви правильно сказали, що були непрості погодні умови, і хоча поле дуже добре підготували, грати було непросто. Глядачам – велика подяка за те, що в таку погоду прийшли навіть із маленькими дітьми на стадіон і показали свою єдність із командою. Ми це цінуємо і така підтримка гідна поваги! Що стосується безпосередньо гри, то наш суперник недарма посів перше місце в групі «Б» у першій половині цього сезону. Команда досить організована, витримує структуру. Є в них і швидкісні гравці, і підсилення в міжсезоння було хороше. Дійсно, вони зуміли змусити нас попрацювати по максимуму. Добре, що хлопці витримали темп, хоча, наприклад, Буська ми були змушені замінити, бо він втомився і ми вирішили не ризикувати його здоров’ям. Усіх хочу ще раз привітати з перемогою, яка важлива для прогресу і подальшого зростання команди.

– Порівняно з матчем проти «Вікторії» сьогодні був помітний більш впевнений контроль м’яча. За рахунок чого вдалося настільки посилити свою гру?

– Я змушений ще раз повторити: перед кубковим матчем ми прагнули знизити психологічний тиск на хлопців, проте все одно відповідальність була такою високою, що зайва нервозність позначилася на якості гри. Хоча саме в матчі проти «Вікторії» погода і стан поля більше, ніж сьогодні, сприяли тому, щоб демонструвати комбінаційний футбол. А сьогодні були такі моменти, коли, наприклад, Ігор Солдат, досвідчений і кваліфікований гравець, кричав: «Я нічого не бачу!» – так сніг заліплював очі. А вітер взагалі став ще сильнішим у другому таймі. Тож потішило, що навіть у таких умовах, окрім характеру, ми не відходили від своїх принципів. Для нас головне – мати свою ідентичність і завжди слідувати своєму стилю.

– Чи вносили ви в перерві зміни в структуру гри?

– У саму структуру – ні. Змінили лише деякі деталі. У першому таймі суперник грав у два опорні півзахисники, які були «приклеєні» до наших інсайдів Івана Тищенка та Родіона Плакси. Віталій Кольцов виконував багато зайвої бігової роботи, і ми не завжди використовували можливості грати між лініями. Віталію вказали на те, щоб під час розіграшу м’яча він не «звалювався» надто на фланг. Романа Бодню змушені були поміняти, тому що його попередили ще в першій половині першого тайму і за такої погоди вiн міг отримати другу картку. Романа замінив Гончарук. Данило важкувато входив у гру, але десь після 10-ї-12-ї хвилини другого тайму він втягнувся, і ця заміна спрацювала.

Хочу ще трохи сказати про Віталія Кольцова. У листопаді він отримав важку травму в контрольному матчі проти «Карпат». Потім він дуже професійно поставився до процесу відновлення. Щоразу приїжджав на реабілітацію, працював у тренажерному залі, не пропустив жодної необхідної процедури. Таке ставлення до справи було винагороджено. Сьогодні у вирішальний момент він розібрався в епізоді як справжнiй майстер, зряче й інтелектуально спрямував м’яч у ворота. Я вдячний і йому, і всім хлопцям!

– Найімовірніше «Буковина» проведе півфінальний матч Кубка України з «Динамо» у Львові, а не в Чернівцях. Як команда реагує на такі новини і як сприйняла той факт, що доведеться зіграти саме з «Динамо»?

– Звичайно, «Динамо» – це флагман українського футболу, клуб із величезними традиціями. Велике щастя, що зараз у нас є така можливість перевірити себе на тлі такого клубу. Взяти участь у півфіналі – це вже свято! Однак дуже прикро, що це свято не відбудеться в Чернівцях. На мій погляд, наш край на це заслуговує! Зараз люди в коментарях пишуть, що чомусь «Ліверпуль» грає в гостях у команди п’ятого дивізіону, а «Баварія» – у представника Регіональної ліги. На жаль, у нас думають по-іншому, але я не буду це коментувати.