Матвій Пономаренко: Коли забивав другий м’яч, відчув, що не хочу нікому віддавати пас

Нападник юнацької команди «Динамо» та автор двох забитих м’ячів у ворота львівських «Карпат» Матвій Пономаренко поділився враженнями від домашньої перемоги (2:0):

– «Карпати» – це, дійсно, хороша команда, з хорошою академією. Ми протягом цілого тижня працювали й готувалися до цієї гри, бо знали, що суперник непростий. Нам тренер дав вказівки, що потрібно робити, і ми вийшли на поле. Можливо, у першій грі після поновлення чемпіонату не все виходило, але головне, що є перемога. Будемо вдосконалюватися. Усе попереду, робитимемо усе можливе, щоб знову здобути чемпіонство цього сезону.

– Чи матч з «Аталантою» у Юнацькій лізі УЄФА вже залишили історії? Та невдача не заважала налаштовуватися на цей матч?

– Ні, на цей матч було неважко налаштовуватись. Після «Аталанти», звичайно, спочатку було важко морально, адже ми програли поєдинок, який, вважаю, мали вигравати. Це дуже прикро, але нічого, ми не зупиняємося, рухаємося далі. Є чого прагнути.

– У матчі першого кола ви теж перемогли з рахунком 2:0, граючи на натуральному полі, сьогодні – на штучному. Чим відрізнялися ці матчі?

– Звісно, різниця є. Краще грати на натуральному газоні, на ньому м’яч не так дріботить, не так затримується. Крім того, тут у манежі закритий простір, слабкий доступ свіжого повітря, тож було трохи важче. Але, я вважаю, немає різниці, де грати. Умови рівні для обох команд.

– Розкажіть про свій дубль. Чи рахували, скільки суперників вдалося пройти, коли забивали другий забитий м’яч?

– Ні, нарахував. Якось воно так вийшло. Добре, що забив. З самого початку хотів віддати пас назад, а потім пішов трішки у фланг, мені усі кричали: «Віддай пас!», але я зрозумів, що вже не хочу нікому віддавати (посміхається). Вирішив спробувати свої сили обіграти декількох гравців, і так вийшло, що забив.

– Це, мабуть, ваш найкращий сольний прохід?

– Думаю, що так.

– Щодо першого голу, ви використали ледь не перший момент, який мали, тож реалізація сьогодні не підвела?

– Ні, але, думаю, міг ще забивати. Та все одно, добре, що вдалося двічі відзначитися.

– За рахунку 2:0 чи легше було виходити на другий тайм?

– Звісно, легше, ми діяли на контратаках. І коли ведеш у рахунку, завжди легше грати.

– Триває боротьба за чемпіонство. Як у психологічному плані почуваєтеся у ситуації, коли потрібно наздоганяти «Шахтар»?

– Ми на кожну гру виходимо з налаштуванням перемагати, тож різниці немає. Я думаю, «Шахтар» ще втратить свої очки, й ми їх наздоженемо. Звісно, ми налаштовуємося на чемпіонство – про це всі говорять.

– Чи відчували підтримку уболівальників під час гри?

– Звісно, тим паче у манежі закритий простір, усіх добре чути. Дуже приємно, що у такий непростий час люди приходять, дивляться матчі. Усім дякую за підтримку. Дякую ЗСУ за те, що ми можемо грати під час війни.