Марлон Гомес розкрив зміст загадкової записки, яку він показав у камеру після голу

– Саме ти відкрив рахунок, тож як вважаєш, твій швидкий гол надав упевненості команді у подальших діях?
– Я дуже щасливий забити свій гол. Це індивідуальне досягнення: до цього я добре грав, були деякі асисти, але мені бракувало власного забитого мʼяча. Я дуже радий, що відкрив рахунок, і мотивація йшла з роздягальні протягом тижня, бо Містер завжди наголошував на лідерстві, на тому, що ми боремося за перше місце, тому не могли програти цей матч.

– Чи була настанова від тренерського штабу забити якомога швидше в цьому протистоянні?
– Мій гол уже мав відбутися. У деяких іграх я виходив і бив по воротах, як проти «Динамо», втрачав шанси, але продовжував працювати. І тренер завжди мене підтримує: він сказав, що гол прийде в потрібний момент. Тож моя впевненість була непохитною – я завжди бʼю по воротах, забиваю свої голи, як минулого сезону. І дякую Богу, що зміг забити гол і допомогти своїй команді.

– Пригадай епізод, у якому ти відзначився забитим мʼячем. І можеш розповісти детальніше, що означало твоє святкування та що саме було написано на записці?
– Памʼятаю, що Педро Енріке тримав мʼяч з Невертоном та зробив передачу позаду захисників, а я сказав: «Йди вперед!», щоб мати можливість зробити передачу, аби я міг забити. І я був дуже щасливий, коли Педро Енріке зробив ідеальну передачу. Ми з ним добре розуміємо один одного, бо граємо разом тривалий час. Я був дуже радий відкрити рахунок та допомогти «Шахтарю».

А святкування – це те, що я хотів зробити. На записці, як ви бачили, були слова: «Ісус – це шлях, істина та життя». І це те, що я ношу з собою. Ісус – це все в моєму житті. І я дав обіцянку, що, коли забʼю свій перший гол у цьому сезоні, прославлю його імʼя – як і всім, що я роблю в житті, прославляю його. Дякуючи Богу, я забив гол, і записка була зі мною, я зміг показати її на камеру. Сподіваюся, незалежно від релігії когось зворушить і змінить ця проста, але добра записка.