Максим Шацьких: Тренерська перемога набагато значуща, ніж в якості гравця. Досі приходжу до тями

Новоспечений чемпіон Узбекистану, головний тренер «Пахтакору» Максим Шацьких поділився думками про завойований титул.

– Максиме, ви неодноразово вигравали чемпіонство як гравець, але вперше – у ролі головного тренера. Порівняйте емоції та відчуття.

– Перемога команди у чемпіонаті – це не лише моя перемога, а й усього тренерського штабу, перемога всіх співробітників та керівництва клубу. Що стосується особистих відчуттів, то скажу відверто – це досягнення набагато значуще, ніж перемоги в якості гравеця. Я досі не можу прийти до тями!

– У чому відмінності роботи помічника тренера, яким ви працювали у «Динамо», та головного тренера?

– У відповідальності. Головний відповідає за все, що відбувається у команді, звідси й величезне навантаження у роботі. Тренерський штаб – це моя опора та допомога у всіх починаннях та реалізації задуманого.

– Що було найважчим у чемпіонстві? Назвіть три ключові фактори, які дозволили виграти «золото»?

– У чемпіонаті був відрізок, коли стався невеликий збій у грі «Пахтакора». Психологія, мотивація гравців, побудова гри – ці моменти було переглянуто. Радий, що ми змогли достукатися до хлопців, досягли порозуміння і справи пішли вгору. Ми перезавантажилися та довели чемпіонат до перемоги.

– Ваша команда забила найбільше м’ячів в чемпіонаті, чи це означає, що ви робите ставку на атаку? Який футбол сповідує ваш «Пахтакор»?

– Команда сповідуємо атакуючий, у міру агресивний футбол, тому й забиваємо багато м’ячів – адже в цьому і полягає сенс атакуючих схем гри. Значить, все робимо правильно.

– Хто першим привітав вас із чемпіонством, і як відзначили перемогу?

– Першою привітала моя дружина – мій однодумець та вірний друг! А після гри вся команда була запрошена керівництвом клубу на банкет, де було багато тостів, побажань та привітань із довгоочікуваним чемпіонством.

– Які найближчі цілі тепер ставите собі? Що хотілося б змінити у грі команди, які лінії посилити?

– Хотілося б посилити кожну лінію хорошими та гравцями, щоб виникла конкуренція, щоб гравці прагнули підвищувати свій рівень гри, а команда постійно була націлена лише на перемогу у кожному матчі.

– Ви маєте можливість стежити за чемпіонатом України?

-Так, намагаюся дивитися і бути в курсі подій у чемпіонаті України. Криза «Динамо»? Думаю, свою роль зіграла війна в країні з усіма випливаючими обставинами. Це впливає на психологію гравців та фізичний стан команди.

– У Катарі у самому розпалі чемпіонат світу, стежите за цим турніром? Кого вважаєте фаворитом і чому?

– Мої фаворити – Франція, Бразилія та Іспанія. Ці команди за рівнем підготовки, підбору гравців, індивідуальною та командною грою перевершують суперників. Думаю, «золото» візьме хтось із цієї трійки.

– З ким із України підтримуєте спілкування і як давно були у Києві?

– У столиці України не був із червня минулого року, але намагаюся підтримувати постійний зв’язок із друзями, колегами з футбольного життя. Намагаюся бути в курсі подій і всією сім’єю дуже переживаємо за те, що відбувається в Україні, яка для мене стала другою Батьківщиною.