18 листопада Михайло Мудрик у великому інтерв’ю Дмитру Гордону припустив, що мельдоній міг потрапити до його організму під час перебування у збірній України. Футболіст розповів про таблетки у стаканчиках, розкритикував безпеку та медичне забезпечення команди. Президент УАФ Андрій Шевченко відкинув ці звинувачення, назвавши їх «безпідставним наклепом». Згодом Мудрик заявив, що має листування у WhatsApp, яке, за його словами, спростовує твердження асоціації щодо використання ним харчових добавок.
Свою позицію щодо цієї історії виклав Роман Жолобайлюк — лікар національної збірної України, який працює з командою із 2020 року. Він був із синьо-жовтими на двох чемпіонатах Європи, а нині також обіймає посаду головного лікаря Карпат.
В ексклюзивному інтерв’ю журналісту сайту «Український футбол» Роману Придибі Жолобайлюк розповів, як проводили перевірки після позитивної проби Мудрика, чому він тричі проходив поліграф і власним коштом здавав волосся та нігті на аналізи. Лікар також пояснив, як виконували рекомендації Челсі, прокоментував роботу двох особистих фахівців футболіста й повідомлення, які отримував у WhatsApp. Окремо відповів на закиди щодо МРТ — саме їх він назвав чи не найобразливішими в усій цій історії.
— Ви працювали з національною збірною під час жовтневого збору 2024 року, після якого стало відомо про позитивний допінг-тест Михайла Мудрика. Хто безпосередньо відповідав за медичний супровід футболіста?
— Тут взагалі цікавий і неоднозначний процес. Ми отримуємо певну інформацію від медичних штабів клубів: про стан футболіста, про те, які препарати він приймає та які травми мав за період відсутності в збірній. Усе це враховуємо, а вже безпосередньо на зборах забезпечуємо його медичний супровід. Так було й із Михайлом.
— Михайло заявив, що нутриціолог збірної регулярно роздавав гравцям стаканчики з таблетками. Водночас в УАФ нам повідомили, що такого фахівця в команді ніколи не було. Як насправді була організована видача медикаментів, вітамінів і спортивних добавок? Чи відповідає дійсності описана Мудриком практика?
— У нас доволі кваліфікований медичний штаб. Один із фізіотерапевтів має декілька сертифікатів із нутриціології, і саме він займається спортивним харчуванням та всіма нутрицевтичними процесами. Важливо розуміти: ідеться не про медикаменти, а фактично про інший вид щоденної їжі, яку вживають спортсмени.
Робота зазвичай вибудувана так само, як і в клубі, але у збірній є важлива особливість: від медичних штабів багатьох гравців ми отримуємо рекомендації щодо того, що їм потрібно приймати під час зборів. Ми з розумінням до цього ставимося. Зокрема, щодо Михайла від медичного штабу Челсі завжди надходив рекомендаційний лист із чітким переліком: що, коли і в якому дозуванні йому давати.
Ці настанови стосувалися переважно харчування перед тренуваннями, після них та під час відновлення. Щодо певних нутриціологічних добавок чи таблеток, то в листі Челсі було зазначено, що гравець самостійно контролює їх уживання. Добавок, які наш фізіотерапевт роздавав гравцям, Михайло не вживав.
Також у переліку від клубу були відновлювальні напої для гравця з певною конкретною рецептурою. Усіх вимог ми дотримувались. Ми використовуємо спортивне харчування того самого відомого британського бренду, що й лондонці, — Science in Sport. Тож жодних проблем із цим не виникало, і ми продовжували забезпечувати Михайлу необхідну підтримку.
— Чи отримував Мудрик під час жовтневого збору 2024 року будь-які препарати або добавки від медичного штабу? Чи ведеться персональний облік їх призначення та приймання, який дозволяє документально встановити, що саме отримував футболіст?
— Звичайно, у нас є спеціальні бланки, у яких фіксуються діагноз футболіста та всі фармакологічні призначення — ін’єкції чи таблетовані препарати. Ведемо відповідні протоколи, і наприкінці кожного збору гравець підписом підтверджує перелік того, що приймав.
Крім того, я як лікар перед будь-якими лікувальними процедурами завжди пояснюю гравцеві склад препаратів і наголошую, що в нашому медичному арсеналі ніколи не було жодних заборонених речовин. На жовтневому зборі наш лікарський штаб Мудрику жодних медикаментів не видавав та ін’єкцій не робив.
Я працюю у збірній із 2020 року, пройшов два чемпіонати Європи – іде вже сьомий рік моєї роботи тут. Переглянувши свої записи, можу сказати, що за цей час у нас відбулося 72 допінг-контролі, зокрема й позазмагальні, коли інспектори приїжджали на базу й перевіряли одразу по 15 футболістів. Усі це добре пам’ятають. І жодного разу не виникало проблем.
— Шевченко повідомив, що Челсі заздалегідь звернувся до УАФ із проханням не давати Мудрику жодних медикаментів. Чи було медичний штаб поінформовано про цю вимогу? Як контролювалося її дотримання і чи передбачала вона якісь винятки?
— Як я вже зазначав, від Челсі завжди надходили побажання та рекомендації щодо того, які саме заходи проводити. Усе виконувалося суворо згідно з вимогами клубу: додаткових чи особливих препаратів у збірній ми йому не давали, інших процедур не проводили.
— Після позитивного допінг-тесту Мудрика чи проводилася внутрішня перевірка роботи медичного штабу збірної? Чи досліджували препарати, які використовувалися під час жовтневого збору, і чи вдалося встановити або виключити можливі джерела потрапляння мельдонію в організм футболіста?
— Почнемо з того, що мельдоній – це речовина, заборонена ще з 2016 року. Він належить до класу S4 (модулятори метаболізму), і вже близько десяти років його немає в арсеналі жодного медичного штабу – не лише національних збірних, а й професійного спорту загалом.
Тому сам прецедент із мельдонієм є доволі показовим. Щодо перевірки: в асоціації вона, звісно, проводилася, і я особисто пройшов поліграф. Цю перевірку асоціація провела самостійно, ще до звернень юристів Михайла. Ми підняли всю документацію із закупівлі медикаментів починаючи з 2020 року, аби довести, що не було навіть натяку на наявність мельдонію. Більше того, навіть після першої перевірки я максимально співпрацював із командою юристів Мудрика і пройшов ще дві незалежні перевірки на поліграфі, організовані з їхнього боку: з Великої Британії приїжджали фахівці інституту нейрофізіології, і я двічі проходив це обстеження в Ужгороді.
Я щиро хотів допомогти, прискорити процес і довести, що ми до цього абсолютно непричетні. Хоча на той момент працював у Полтаві й їздити в Ужгород у нинішніх умовах було непросто, усе відкладав і робив це, адже з великою повагою ставлюся до Михайла — як і він до мене! Витрати на ці всі поїздки покривала асоціація.
Я хотів, щоб ця історія для нього швидше завершилася. Також від них надійшло прохання здати біологічні зразки – волосся та нігті. Я мав повне право відмовитися, адже такі вимоги вже перетинають особисті кордони, проте погодився, самостійно знайшов лабораторію в Україні та власним коштом здав ці зразки, щоб продемонструвати нашу цілковиту відкритість і готовність до співпраці. Нам немає чого приховувати.
— Шевченко також заявив, що представники Мудрика нібито пропонували знайти співробітника УАФ, який узяв би на себе відповідальність за допінговий інцидент. Чи відомо вам про такі звернення? Чи контактували представники футболіста особисто з вами або іншими працівниками медичного штабу?
— Так, пригадую, що рік тому мені в WhatsApp справді надходили повідомлення. Деталей формулювань уже не пам’ятаю, але суть зводилася до такого: якщо я можу надати якусь інформацію або взяти відповідальність на себе, мені будуть вдячні за винагороду – нібито щоб допомогти в розслідуванні. Було вказано: навіть якщо я винен, юридичних претензій не буде. Моя відповідь була однозначною: я допомагаю в межах закону, даю офіційні свідчення і дію без жодних зайвих домовленостей.
— Заява Мудрика фактично ставить під сумнів належну організацію медичного забезпечення національної збірної. Чи маєте ви факти або документи, які дозволяють спростувати його припущення про можливе потрапляння забороненої речовини в організм під час перебування в команді? Що б ви відповіли самому Михайлу?
— Переконаний, що Міша й сам чудово розуміє: з боку медичного штабу чи асоціації жодних порушень у цьому напрямку бути не могло. Як я вже казав, ми підняли всю документацію – подібних препаратів у нас ніколи не було.
Аргументи про те, що мельдоній не зареєстрований на Заході, проте зареєстрований у Східній Європі, аж ніяк не доводять, що він міг потрапити в організм саме у збірній України. Східна Європа охоплює величезний регіон: від Хорватії і далі, тож цей препарат міг бути будь-де. Тому звинувачувати в усьому виключно збірну й Україну – абсолютно хибний шлях, і ці закиди не відповідають дійсності.
— Шевченко повідомив, що на зборах із Мудриком працювали двоє особистих фахівців. Хто це був і за що вони відповідали? Як їхню роботу узгоджували з медичним штабом збірної?
— Кожен футболіст має право залучати до своєї підготовки особистого нутриціолога, тренера з фізпідготовки чи фізіотерапевта, і Михайло тут не виняток. На той збір – та й загалом у той період – із ним справді приїжджали два спеціалісти: Іван Поробія та Дмитро Чаповський.
Вони працювали з ним індивідуально, кожен за своїм профілем. Жодного узгодження дій із медичним штабом збірної не було – вони не звітували й не консультувалися з нами, у них був свій закритий робочий процес. Це не працівники нашого штабу: вони приїхали виключно з ініціативи Михайла, він сам бронював їм номери в готелі та оплачував їхні послуги.
— Чи привозили Михайло або його особисті фахівці власні препарати, добавки чи спортивне харчування? Чи мав медичний штаб повну інформацію про те, що він приймав під час зборів?
— Ні, такої інформації ми не мали, і нам про це ніхто не повідомляв. Загалом футболісти часто привозять із собою препарати, рекомендовані їхніми клубами чи особистими нутриціологами, і зазвичай не узгоджують їх із лікарями збірної. Збір триває близько десяти днів, після чого гравці повертаються до звичного клубного ритму, тому практики додаткових консультацій чи рекомендацій із цього приводу з їхнього боку немає.
— Мудрик також заявив про недостатній контроль за безпекою у збірній. Як на тих зборах зберігали медикаменти й добавки, хто мав до них доступ? Чи виявили під час перевірки порушення в цих процесах?
— Я вважаю, що безпека в команді організована на належному рівні. На поверхах постійно чергують офіцери безпеки – можливо, вони не завжди помітні для гравців, та цього й не потрібно, але вони повністю контролюють ситуацію та реагують на будь-які порушення.
Що стосується медикаментів, то всі фармакологічні засоби зберігаються особисто в мене в кімнаті під суворим контролем – сторонніх туди не допускають. Спортивне харчування так само перебуває під постійним наглядом у кімнаті фізіотерапевта, і вільного доступу до нього ніхто не має.
— Михайло навів приклад, що після травми футболістові пропонували зробити МРТ уже в клубі, нібито тому, що на місці все було зачинено. Чи пригадуєте такий випадок, коли це сталося і чому обстеження відкладали?
— Відверто кажучи, це чи не найобразливіший закид у всій цій історії. Після травми існують чіткі медичні показання до проведення МРТ і так звані «золоті вікна» для діагностики. Далеко не завжди обстеження потрібно робити одразу після ушкодження, адже сильний первинний набряк може суттєво спотворити картину й ускладнити діагностику. За загальноприйнятими стандартами рентгенологів МРТ оптимально проводити у вікні 24–48 годин після травми, і ми завжди суворо дотримуємося цих протоколів.
Винятки бувають лише після заключного матчу збору, коли гравці одразу роз’їжджаються по клубах — тоді ми зв’язуємося з клубними лікарями й рекомендуємо провести обстеження саме в цей проміжок. І навпаки: коли футболіст отримує ушкодження в останньому матчі за клуб перед самим виїздом до табору збірної й клубні лікарі вже фізично не встигають його обстежити, ми отримуємо інформацію і самі організовуємо МРТ на місці. Тому розмови про «зачинені двері» чи «брак коштів» викликають у мене лише посмішку, хоча як лікарю мені це чути дуже прикро. Кожен гравець збірної підтвердить, що ми завжди діємо обґрунтовано та в інтересах самого футболіста, збірної й клубу.
Свіжий приклад – Матвій Пономаренко. Він зіграв матч за клуб, лікарі Динамо не встигли провести обстеження перед його від’їздом, передали нам інформацію, і ми спокійно зробили МРТ у збірній у межах усіх медичних протоколів. Наведу й інший випадок, який легко перевірити: 25 жовтня в Ель-Класіко Барселона – Реал Федеріко Вальверде відчув дискомфорт у м’язах стегна, а МРТ йому провели лише 28-го числа. Йдеться про мадридський клуб, який за бажання міг би організувати МРТ ледь не на стадіоні.
Але існують медичні стандарти, які не можна ігнорувати. Коли про такі речі беруться судити люди без елементарної медичної освіти й знань, це справді ображає. Так само й після нещодавніх матчів збірної: хлопці одразу мали рейси до клубів, ми надали первинну допомогу гравцям із ушкодженнями та передали рекомендації клубним лікарям щодо оптимального часу для МРТ. Тож закиди про «зачинено» чи «немає грошей» – це просто несерйозно. Переконаний, хлопці зі збірної самі це підтвердять.
— Мудрик розповів і про проживання в готелі без тренажерного залу перед важливими матчами. Про який збір могло йтися? Як тоді забезпечували підготовку та відновлення футболістів і чи погоджував ці умови медичний штаб?
— Наявність тренажерного залу в готелі – це організаційне питання, яке не потребує окремого погодження з медичним штабом. Загалом я не згадаю якихось критичних ситуацій, щоб нам чогось бракувало. Керівництво завжди намагається підібрати оптимальний готель зі зручною логістикою і комфортним трансфером із аеропорту та до стадіону. Також не пригадую випадків, щоб із тренажерним залом виникали якісь проблеми чи доводилося кудись спеціально їздити.
Потрібно зважати, що наша збірна зараз проводить усі матчі за кордоном. Ми не можемо базуватись вдома, і це тягне за собою величезну кількість труднощів, які наш адміністративний штаб щоразу долає. Я розумію, що Міша дуже багато пережив, йому зараз надзвичайно важко, і не виключаю, що він говорить про ці речі під чиїмось впливом. Можу сказати одне: ми не тримаємо образи, а просто робимо для себе відповідні висновки.
Зрозуміло, що футболістів багато, і неможливо, щоб абсолютно всі завжди були всім задоволені, тому вважаю, що мене підтримає будь-який спортивний лікар. Певні робочі нюанси трапляються скрізь, але ми справді віддаємо кожному гравцеві серце і душу, намагаючись діяти насамперед в інтересах самого футболіста, збірної та його клубу. Ми завжди шукаємо розумний компроміс без жодної упередженості! Ніхто ніколи не тисне на гравця й не змушує його виходити на поле, якщо є ризик травми. Думаю, кожен підтвердить, що ми прагнемо знайти золоту середину, аби футболіст почувався комфортно, відчував підтримку та бачив, що медицина в нашій збірній перебуває на високому рівні.
У пробі Михайла Мудрика, відібраній 22 жовтня 2024 року, виявили мельдоній. Футбольна асоціація Англії повідомила гравця про результат 4 грудня того ж року й тимчасово відсторонила його від змагань.
30 липня 2026 року допінгову справу Мудрика врегулювали за погодженням із WADA. Футболіст визнав порушення антидопінгових правил і погодився на дискваліфікацію, що відповідала вже відбутому строку, після чого отримав право повернутися до змагань.
Роман Жолобайлюк — уродженець Коломиї, який здобув освіту в Буковинському державному медичному університеті. Раніше працював, зокрема, у Ворсклі, азербайджанській Габалі, ФК Львів, київському Арсеналі та запорізькому Металурзі.
Мадридський "Реал" обіграв "Сельту" (2:1) у матчі тринадцятого туру Ла Ліги. Читати далі
У вчорашньому поєдинку 13 туру чемпіонату України “Карпати” перемогли “Зорю” з рахунком 1:0.Читати далі
У вчорашньому матчі 13 туру УПЛ “Колос” виграв “Харків” з рахунком 2:1.Читати далі
Захисник "Зорі" Василь Кравець прокоментував матч 13-го туру Української Прем’єр-ліги проти "Карпат" (0:1).Читати далі
Інтер Маямі зустрівся з Коламбусом Крю у першому матчі 1/8 фіналу МЛС 2026.Читати далі
Український півзахисник Андрій Ременюк став головним героєм розгрому в польській Другій лізі.Читати далі