Колишній гендир Дніпра розповів, якою була взаємодія з арбітрами колись

Колишній генеральний директор “Дніпра” Андрій Стеценко, на тлі бажання клубів УПЛ реформувати суддівство, розповів як вирішували це питання колись.

– Якщо перенестися в роки існування “Дніпра”, чого вам тоді бракувало у взаємодії з комітетом арбітрів?

– Та нічого так особливо не бракувало. Просто періодично, коли ми намагалися боротися за високі місця, нас трішки ставили на місце за допомогою тих же арбітрів. А так у мене ніяких образ чи скандалів із суддями не було. Ніколи ми не доходили до якихось образ, з усіма були досить рівні стосунки. Просто не знаю, які там підводні течії впливали на їхній арбітраж, але прецедентів було багато. Часу не вистачить все пригадати, та й з пам’яті стерлося вже.

– Вам би було приємніше, якби у ваш час ці речі були залучені (детектор брехні, VAR – прим.)?

– Якби це було в ті часи, коли я працював у футболі, то була б можливість вимагати від арбітрів більш об’єктивного арбітражу. Якщо дійсно цей поліграф працює, плюс цей VAR, то можна було якось їх закликати до порядку. Тому що якщо ти дивишся 20 разів той чи інший момент, а потім приймаєш незрозуміле нікому рішення, то одразу спадає на думку, що ти це робиш не просто так. В мій час це все проходило на рівні “а я так бачив”. Чому ти прийняв таке рішення, як ти там бачив? Неможливо було отримати об’єктивну оцінку. А тут більше важелів впливу. Це, звичайно, сприяє більш об’єктивному суддівству.

– Якщо вже шукати корупцію, то це ж мають бути не тільки ті, хто беруть, але й ті, хто дають.

– У мій час ми завжди про це говорили на зустрічах президентів, директорів клубу. Якщо ми вже зібралися і звинувачуємо суддів у тому, що вони беруть гроші, так ці ж гроші їм хтось дає! Давайте, може, перестанемо давати? Всі покивали, сказали “так, не будемо давати” і на наступний тур починається знову. Вже видно, що той чи інший товариш не дотримується того, про що домовилися.

– Тобто це незадоволення арбітрами – це недовіра клубів один до одного?

– Звичайно, це найголовніше. Цієї довіри ніде немає. Подивіться, які розбірки йдуть в європейських футбольних чемпіонатах. В Іспанії “Атлетіко” незадоволений “Барселоною”, “Барселона” незадоволена “Реалом”, “Реал” незадоволений “Атлетіко” і так далі. Завжди так було, своя сорочка ближче до тіла. Кожен відстоює свої інтереси й буде звинувачувати своїх конкурентів у всіх смертних гріхах. На це навіть увагу звертати не треба.

– Коли “Дніпро” та “Металіст” намагалися кинути виклик грандам, то “Шахтар” і “Динамо” намагалися підкріпити себе з медійного боку. У киян був “Профутбол”, у “Шахтаря” – цілий канал був “Футбол”. Це допомагало формувати суспільну думку, що все добре і ніхто “Дніпро” і “Металіст” не засуджує?

– Звичайно, “Шахтар” на своєму каналі “Футбол” весь час прибивав київське “Динамо”. Якщо “Динамо” вигравало якісь матчі незаслужено з погляду “гірників”, це завжди викликало шквал обурення на каналі “Футбол”. У “Динамо” був свій якийсь канал. Вони таку ж політику вели щодо “Шахтаря”. Це глобальне протистояння українського футболу – “Шахтар” проти “Динамо” Київ. Їхня задача була проста – стати чемпіоном та потрапити до Ліги чемпіонів. І вони будь-якими способами розв’язували це питання.

– А у каналу “Футбол” була частка в успіхах “Шахтаря”?

– Ні, звісно. Хіба якась зовсім мізерна частка. Як може спортивний канал впливати на успіхи на футбольному полі? “Шахтар” завжди вів грамотну трансферну політику. У нього були хороші дорогі футболісти. Коли вони виграли Кубок УЄФА, там же склад зірковий був. Ну як може канал “Футбол”, який би він там прошахтарським не був, вплинути на те, що “Шахтар” став володарем Кубка УЄФА? Це навіть дещо смішно.