Йожеф Сабо: Оборона Динамо залишає бажати кращого

Сьогодні, 26 квітня в одному з центральних матчів 25-го туру УПЛ у Кривому Розі зустрічалися «Кривбас» та «Динамо».

Це протистояння завершилося з рекордним для чемпіонатів України рахунком – 6:5. Перемогу відсвяткував столичний клуб, який, до речі, «горів» після першої 45-хвилинки – 1:4.

Своєю думкою про цей поєдинок із сайтом Sport.ua ексклюзивно поділився колишній наставник «біло-синіх» Йожеф Сабо.

– Йожефе Йожефовичу, що це було у Кривому Розі?

– У мене в житті ніколи такого не було. Ви ж знаєте, що я динамівець, але мене дуже вразив «Кривбас». Як можна після першого тайму вести у рахунку – 4:1 та програти – 5:6. Господарям у другій 45-хвилинці треба було грати просто. А що вони зробили? Пропустили п’ять м’ячів. Для мене це взагалі незрозуміла ситуація. У мене склалося враження, що криворіжці здавали гру. Ну, не може такого бути, щоб одна команда давала так просто забивати противнику. Для мене це не футбол, так не можна грати, без оборони.

– Але для вболівальників це, мабуть, було те, що потрібно?

– (Сміється.) Звичайно, стільки м’ячів забито. Але, знову ж таки, слід розуміти, що це не футбол. Такого не буває у чемпіонаті Англії чи Франції.

– Після першого тайму ви могли припустити, що так все закінчиться?

– Звичайно, ні. 4:1 – це дуже великий гандикап однієї з команд. За такий підсумковий рахунок окреме спасибі треба сказати воротарям обох команд. У першому таймі я сидів і думав, що діється з «Динамо». Позаду – повний нуль.

– Як би там не було, але «Динамо» продовжує боротьбу за медалі чемпіонату.

– Дай боже. Молодці. Але я повторюся, що таких ігор не має бути. Футбол – це мистецтво. А у Кривому Розі був парад помилок оборони та воротарів. Так, динамівці продовжують змагатися за медалі, проте головний для них матч – це фінал Кубка України. Трофей та путівка до єврокубків. Це те, що потрібно для команди в сезоні, що невдало складається.

– Ми з вами стали свідками найрезультативнішого в історії матчу Прем’єр-ліги.

– Для мене це єдиний плюс у цьому випадку.

– Оборона «Динамо» залишає бажати кращого?

– Звичайно. Я якось казав, що коли до команди прийшов Мірча Луческу, насамперед він побудував гру оборони. Там було все зачинено. А вже потім почала вишиковуватися гра в атаку.

Можливо, зараз такою є ситуація, що на поле виходить стільки молоді. Раніше такого не було. Випускали одного, максимум двох виконавців, щоб вони поварилися у грі з досвідченими футболістами.

Але для мене дуже важливою є і середня лінія команди. Весь футбол залежить від цього. У центрі поля ці виконавці мають і відбирати, і атакувати, і забивати. Я не бачу таких гравців у «Динамо». Так, є окремі футболісти, але вони вільні художники, не більше.

– Рятівником «Динамо» у поєдинку з «Кривбасом» став нев’янучий Андрій Ярмоленко?

– Можу лише побажати йому здоров’я. Може він і поб’є рекорд результативності за історію, але року беруть своє. А якщо він почав забивати п’ятами, значить, такі противники (посміхається). Проте він молодець, якісно виконав свою роботу після виходу на заміну. Це все досвід та клас Андрія.

– Глейкеру Мендосі, незважаючи на поразку «Кривбасу» теж можна занести цей матч до активу?

– Безперечно. Все-таки не щодня у нашому чемпіонаті футболіст забиває чотири м’ячі, причому за один тайм та у ворота «Динамо». Але йому треба подякувати Руслану Нещерету. Я був здивований такими помилками цього воротаря.