Денис Кузик: Перед переходом в Кривбас мав їхати на збори з Динамо

Вихованець київського «Динамо» захисник Денис Кузик пригадав, як він цього літа став гравцем своєї нинішньої команди, криворізького «Кривбасу», а также пригадав нещодавній матч з «біло-синіми» (2:0) в 13-му турі поточного чемпіонату України.

— Як взагалі розвивалася історія з переходом в «Кривбас»?

— На той момент в мене був діючий контракт з «Динамо». Я мав їхати на збори, а перед самим від’їздом сказали, що не їду. Подзвонив агенту, і він почав шукати варіанти. Через деякий час надійшла пропозиція від «Кривбасу». Я погодився, тому що знав деяких хлопців в команді. Мене запевнили, що команда ставить амбітні ціли. Так я опинився у Кривому Розі.

— Окрім «Кривбасу» у вас були варіанти з іншими клубами?

— Їздив у розташування «Зорі» на збори з Яциком та Болем. Пройшов збори, але щось не склалося. З «Ворсклою» не зійшлося.

— «Динамо» не залишало за собою право викупити вас у «Кривбасу»?

— Ні. На сьогоднішній день я повноцінний гравець «Кривбасу».

— Ви з 2015 року перебували в структурі «Динамо». Нещодавній матч (0:2) для вас мав принциповий характер?

— Якісь думки, можливо, були перед грою. Я на кожен матч виходжу максимально налаштованим, незалежно від суперника.

— Складно було готуватися після виснажливого поєдинку з «Поліссям» (1:1)?

— Був час на відновлення і належну підготовку до «Динамо», але все пішло не по нашому плану.

— «Динамо» після зміни тренера якось здивувало вас?

— Готувалися до «Динамо», як і до решти суперників. До вилучення вони нічого не могли зробити з нашим пресингом. Один раз вибігли в контратаку і гра кардинально змінилася.

— Яку б ви дали оцінку епізоду з вилученням Бескоровайного?

— Я вважаю, що прямої червоної не було. На місці рефері потрібно було б дати жовту і дивитися VAR. Ванат прийняв м’яч на щиток, відлетів в іншу сторону та він вже за інерцією падав або розумів, що програє в епізоді. Якось так.

— Після матчу з екс-одноклубниками перекинулись двома словами?

— Ми разом пройшли довгий шлях, підтримуємо дружні відносини. Перед грою з Дячуком, Ванатом, Бражком поспілкувалися. Після гри вже настрій був не той. (Посміхається).

— Розкажіть, як хлопець із-під Підволочиська опинився в «Динамо»?

— На турнірі у Переяславі-Хмельницькому мене побачив скаут і запросив на перегляд. Я був дуже щасливий з того. В «Динамо» вдалося потрапити не з першого разу.