Даріо Срна: Арда Туран – це суміш Дієго Сімеоне та Луїса Енріке

Спортивний директор “Шахтаря” Даріо Срна в коментарі Marca поділився думкою про прихід екс-гравця “Атлетіко” та “Барселони” Арди Турана до керма команди, та акцентує увагу на відсутності підтримки українського футболу з боку ФІФА.

– Ми – клуб, який не боїться приймати такі рішення. Арда – амбіційний, молодий спеціаліст, і переможець, як і я та наша команда. Він прийшов в “Ейюпспор” і у своєму першому сезоні в турецькій Суперлізі фінішував шостим, лише за один бал від зони Ліги Європи.

Переконати його було нескладно. Він не питав про війну чи контракт. Ми просто говорили про футбол, гравців та команду. Телефонного дзвінка було достатньо. Він сказав: “Я готовий. Це мій шанс, і я хочу ним скористатися”. Я не хвилююся, я хочу бути тренером найвищого рівня, і “Шахтар” — це величезний крок для мене.

За останні 25 років ми не лише експортували хороших гравців, у нас також були чудові тренери: Луческу, Де Дзербі, Луїс Каштру, Фонсека … І у Арди Турана є все необхідне, щоб бути на вершині. Арда – це Дієго Сімеоне в захисті та Луїс Енріке в атаці (обидва його тренували). У нього душа гравця, він відчуває футболіста, а це найважче, чого треба досягти. У нього також чудовий тренерський штаб. Ми віримо в нього і готові розпочати новий розділ з тими ж амбіціями, що й завжди : ми хочемо вийти в Лігу Європи та знову стати чемпіонами України.

Нічого в Україні не змінилося – щодня відбуваються напади. Дуже важко працювати в таких умовах. Люди вже не говорять про Україну так, як раніше. У світі йдуть інші війни, і те, що відбувається тут, вже не є центром уваги, але ситуація та сама. Ми сподіваємося, що війна закінчиться якомога швидше. Настав час сісти, поговорити та підписати мирну угоду.

Моя робота не обмежується тим, щоб бути спортивним директором, генеральним менеджером чи тренером. Ти також одночасно батько і брат . Багато молодих людей приїжджають з Бразилії та інших країн. Для них війна — це щось чуже, і їм нелегко пояснити, через що вони проходять, коли ракети атакують Київ чи будь-яке інше місто. Інші гравці втратили братів, друзів чи сусідів на війні, і це величезний біль.

Гравці надзвичайно професійні та щодня викладаються на повну . Ми дуже цінуємо це. Війна — частина нашого життя, і ми не можемо дозволити чомусь змінитися . Ми повинні бути сильними. Ми боремося за Україну, за її народ, за її футбол і за армію.

УЄФА багато зробив. Чеферін, зокрема, показав, що любить допомагати у складних ситуаціях. З іншого боку, ФІФА нічого не зробила, нічого. Вони мали захищати українські клуби та гравців за допомогою закону, але вони цього не зробили.

Ми досі платимо гроші за гравців, яких купили до війни, за високу трансферну плату. Вони покинули “Шахтар” — скориставшись спеціальною відпусткою, пов’язаною з війною, і їхні контракти не заморожені. За цих обставин ми втратили Тете, Соломона… У них залишався один-два роки контрактів, і після цього вони стали вільними агентами.

Коли почалася війна, ми втратили 14 гравців і нашого тренера. Ми були самі, але боролися до кінця. Наче цього було недостатньо, наш президент Рінат Ахметов вклав багато грошей, щоб допомогти людям під час війни. Нелегко працювати під час війни – втрачаєш багато енергії, але ми хочемо знову відбудувати сильний “Шахтар”, і ми близькі до цього. У нас є команда з неймовірним потенціалом, і ми дуже впевнені у внеску Арди Турана.