Данило Сікан: Мальдера пояснює, що саме хоче бачити від мене на полі

Нападник “Андерлехта” Данило Сікан поділився враженнями від повернення до лав національної збірної України.

Також оцінив адаптацію у бельгійському чемпіонаті та розповів про комунікацію з новим головним тренером Андреа Мальдерою напередодні матчу Ліги націй проти Угорщини.

— Скільки тебе не було в збірній? Пам’ятаєш, коли востаннє приїжджав?

— Роки три тому, напевно. Точно не згадаю, але десь три.

— Як довго ці три роки йшли? Таке враження, що більше?

— Якщо згадувати всі моменти, то довго. Минуло багато часу, але якщо подивитися по-іншому, то дуже швидко. Футбольний час такий: клацнув пальцями — і вже все минуло.

— Коли три роки тебе немає в збірній, а потім отримуєш виклик… Що переживаєш? Відчуття як уперше?

— На 100% не як уперше, бо тоді я був юним і переживав. Зараз уже є досвід, розумію, що таке перша команда. Був у Туреччині, зараз в “Андерлехті” – багато чого змінилося. Немає такого тиску з боку. Почуваюся дуже добре.

— Коли дізнався про виклик? Хто телефонував і як зреагував?

— Зрадів, звичайно. Дізнався, коли оголосили списки, не раніше. Не те щоб здогадувався про потрапляння, але розумів: якщо якісно проявлятиму себе, забиватиму та гратиму добре, матиму всі шанси потрапити до національної збірної.

— Що найпершепадає в очі після повернення до збірної через три роки?

— Тренер і гравці (сміється). Не можу сказати, що щось сильно змінилося. Потрібно зіграти першу гру і вже потім робити висновки. Зараз тренування та багато теорій.

— З Андреа Мальдерою вже була комунікація?

— Звичайно. Комунікація по грі: мені пояснюють, що саме тренер хоче бачити, де і як діяти.

— Як почуваєшся в “Андерлехті”? Це один із найкращих періодів у кар’єрі?

— Не можу сказати, що це найкращий період, адже сезон тільки розпочався. Прийшов до “Андерлехта” взимку й одразу зазнав ушкодження, грав через біль. На початку було психологічно важко: інша країна, травма. Але я швидко адаптувався. Не очікував, що адаптація в “Андерлехті” пройде настільки гладко.

— Як проводжали до збірної в клубі? Є якісь традиції в “Андерлехті”?

— Тренерський штаб побажав успіху. При всій команді привітали оплесками тих, кого викликали, і все. Усе скромно.

— Попереду незвичний графік: чотири матчі за 12 днів. Наскільки це складно?

— Завжди складно, коли такий графік. Найголовніше — у нас є багато гравців відповідного рівня, які можуть замінити в будь-якій ситуації та вплинути на гру.

— Виходить велика конкуренція?

— Велика, звичайно. Сподіваюся, це добре. Погано, коли її немає.

— Що можеш сказати про збірну Угорщини? Для тебе це перш за все Домінік Собослаї чи щось інше?

— Не можу виділити тільки одного гравця. Це якісна збірна з хорошими виконавцями, з якою потрібно бути обережнішими. Звісно, є футболісти, яким варто приділити більше уваги. Але зараз усі вміють грати у футбол. Неважливо яка збірна.

— Що в цей період буде найголовнішим: відновлення, концентрація, збереження сил?

— Результат.