Владлен Юрченко: У Скрипника є два таких правила, що мають бути дисципліна та повага

Новачок “Металіста 1925” Владлен Юрченко розповів, чому обрав харківський клуб та поділився досвідом роботи з Віктором Скрипником.

– Вітаємо у “Металісті 1925”! Які перші враження про клуб?

– Дякую за привітання! Враження дуже хороші. Команда прийняла мене добре. Тому зараз працюємо, переходимо на два тренування на день.

– Щодо прийняття рішення стати гравцем “Металіста 1925” – чим ти керувався, що зіграло ключову роль?

– Мені сподобалося те, як планують цей проєкт розвивати. І також те, що я добре знайомий з тренерським штабом на чолі з Віктором Анатолійовичем. Відтак, я довго не думав.

– Кажуть, що гравець у кар’єрі має знайти свого тренера. Чи коректно буде сказати, що Віктор Скрипник – це твій тренер?

– Так, можна так сказати.

– Чи можеш ти дати якісь поради новим партнерам по команді, як краще працювати з Віктором Скрипником, щоб все склалося?

– Треба просто працювати. У нього є два таких правила, що мають бути дисципліна та повага.

– Щодо гравців “Металіста 1925”, то серед них є твої знайомі, ті з ким ти вже раніше перетинався?

– Так, з багатьма хлопцями я грав раніше у “Шахтарі”. Це Максим Жичиков, Артем Габелок, Ростислав Русин, Андрій Борячук.

– Владлене, а як до вас у тренувальному процесі зверталися партнери по командах? На юнацькому рівні, в Німеччині, в Україні уже на дорослому рівні, в Латвії? За ім’ям чи можливо якісь прізвиська були?

– Завжди було тільки одне прізвисько – Юрча називали. Скорочення від мого прізвища. Так і зараз називають. Ще буває, що кажуть Юра, але я не дуже люблю це, – розповів Юрченко.