Владислав Ващук: Коли ми грали, такого ж не було, ми всі матчі грали одним складом

Колишній захисник збірної України Владислав Ващук ексклюзивно для Tribuna.com поділився думками про матч відбору на ЧС-2026 Франція – Україна (4:0).

– Не знаю, що сказати. Занадто багато щось критикують, всі щось говорять, але самої гри немає. Сказати щось більше не можу.

– Як оціните рішення зіграти з французами напіврезервним складом?

– Коли ми грали, такого ж не було. Резервний, не резервний… Коли був відбір, то, напевно, ми всі ігри грали одним складом. Чемпіонат України, Кубок, збірна, Ліга чемпіонів — все одним складом.

Сьогодні мені незрозумілі ці речі. Те, що УЄФА робить такі речі, що грають через два на третій день… Сьогодні УЄФА та ФІФА футболістів використовують у своїх цілях. Це дуже погано.

– Як ви, як захисник, прокоментуєте два подібні епізоди на старті другого тайму – спочатку зіткнення Очеретька та Упамекано в штрафному французів, а через пару хвилин фол Михавка на Олісе у карному України?

– Щодо першого, багато кажуть, що там була пряма нога. Ну таке, якщо подивитись по ВАР. Але це, по-перше, рішення судді. Якщо він не дав, значить, на його думку, не було.

Щодо пенальті у наші ворота, то було явно видно, що Михавко наступив. Тобто там можна ВАР й не передивлятися. В цілому, це необережність, не знаю.

– До першого пропущеного Україна справлялася з завданням в першу чергу не дати забити. Чи можна сказати, що після нього збірна вже не знала, що робити далі?

– Ні, ну було тяжко відіграватися після першого голу. Бо хоч [до пропущеного] тримали оборону та грали, сподіваючись, що все-таки гра якось поміняється, але воно йшло до логічного закінчення. Що й сталося. А далі вже таке.

– Велика й через це болюча поразка від Франції не завадить налаштуватися на вирішальну гру з Ісландією?

– Та ні, бо все було спрямовано на те, щоб виграти в ісландців [у другій грі]. Мене більше хвилює Забарний, щоб він встиг перемкнутись. На ньому зараз велика відповідальність як на лідері збірної. Є психологічний тиск, і хочеться, щоб він його подолав, – сказав Ващук.