Бойко – про ультрас Дніпра: Там були такі хлопці, що можна було трошки обісратися

Колишній воротар “Дніпра” та низки інших українських команд Денис Бойко розповів про першу розмову з ультрас дніпрян.

– Той “Дніпро” одначе в очах багатьох українців тоді залишився моральним чемпіоном. Тоді перед матчами на “Дніпро-Арені” лунала пісня “Воїни світла”. І той імідж закріпився й за командою.

– Той “Дніпро” був сім’єю. У нас був надзвичайний колектив, надзвичайна команда. Ніколи не втомлюся це повторювати, що ті стосунки, які були в середині колективу між футболістами, ті стосунки уболівальниками – то було щось надзвичайне. Хоча починалося все для мене не так перспективно. Мої виступи за “Дніпро” почалися з конфлікту з фанатами.

– Так, з банеру “Бойко і Політило, вам тут не раді” на першому матчі.

– Ось, власне. Політило щось заспівав ще в Одесі, в нього була своя історія. А на мене образа була за підсумками матчу, в якому “Кривбас” обіграв дніпрян 2:0. Протягом усього матчу фанати “Дніпра” співали не дуже приємні речі – з матами й образами на адресу батьків. Я до завершення матчу залишався професіоналом і не реагував. Проте коли зустріч закінчилася і ми перемогли, я не стримував емоцій. Ні, “факів” на адресу фанатської трибуни не було. Були емоційні жести, пов’язані з перемогою. Фанати їх запам’ятали. Тож коли я прийшов, підстави написати цей банер були.

– Те непорозуміння вдалося вирішити?

– Так. Після матчу Андрій Русол організував для нас із Сергієм Політилом зустріч з лідерами фанатської трибуни, п’ять чи сім людей. В нас тоді відбулася серйозна чоловіча розмова. Нам з Сергієм висловили претензії. Я мовчати не став і за себе відповів, сказав все, що думаю. Так, комусь можуть не подобатися мої татуювання, мій спосіб життя чи мої батьки. Про це можна сказати, але треба бути готовим отримати відповідь. Вважаю, що то була крута й смілива розмова. З обох боків. Я тоді сказав, що приїхав у Дніпро, щоб зробити все від мене залежне, аби команда перемагала і буду віддаватися в усіх матчах максимально. Ми потисли одне одному руки. Мені здалося, що для ультрас було несподіванкою, що футболіст не просто слухав, схиливши голову, а не побоявся і відповів. Хоча там були такі хлопці, що можна було трошки обісратися. Думаю, я тоді показав, що був відвертим і чесним. А подальша практика показала, що цій команді і цьому місту я віддав себе повністю, – розповів Бойко.